Бруно Лупері проаналізував ремейк новели “Відродження” та зізнався, що є один момент, який він хотів би змінити.
“Кілька ночей у мене було безсоння, я прокидався з серцебиттям, думаючи в основному про Тіао на прізвисько “Курка” і про те, яким мені слід зробити фінал його сюжетної лінії. Він близький до всіх глядачів, і уособлює нашу країну. Тому я полюбив його і був щасливий. Я отримав багато слів подяки від людей різних віросповідань за чудове послання надії, яке Тіао вдається донести, зате, як я показав його боротьбу..”».
Бруно розповідає, що фінал персонажа міг бути зовсім іншим і що він змінював свої плани в ході сюжету:
“Це не той фінал, який був задуманий, коли я починав писати. Я думаю, що сюжетна лінія Тіао має гідне завершення. Цей персонаж, який позбавив мене сну, я вважаю його чудовим. Мабуть, з усіх персонажів, створених фантазією мого діда, він один із тих, які зачіпають мене найбільше, бо він показує, що таке бути бразильцем. До нього я причепився найбільше. Я був радий тому, яким вийшов фінал лінії Жоаніньї (Алісі Карвальу) та Тіао”.
Сценарист похвалив усю продюсерську команду, режисерів та акторський склад і наголосив, що задоволений своєю роботою, але шкодував, що йому не вдалося зняти більше натурних сцен в Ільєусі, де відбувається дія цієї історії новели.
Для Лупері це був другий ремейк твору Бенедіто Руй Барбози, його діда, першим був “Пантанал” (2022).
“Кожна новела багато в чому є продуктом сукупності факторів, а не чимось індивідуальним. Я дуже радий співпраці з [режисером] Густаво Фернандесом та всією продюсерською та режисерською командою. Думаю, що вся команда була згодна з ухваленими мною рішеннями, деякі з яких були сміливими, і я дуже радий цьому”, – додав він.
Лупері сказав, що на початку роботи з оригінальним текстом новели у нього були сумніви, як адаптувати деякі сюжетні лінії та персонажів до теперішнього часу.
“Я вважаю, що це новела дуже високого рівня складності. Наведу кілька прикладів: взяти хоча б Еліану (Софі Шарлотт), яка має дуже складний характер; або Маріану (Тереза Фонсека), яку теж важко зрозуміти… Пам’ятаю своє почуття, коли я взяв до рук оригінальний сценарій і подумав: “Як мені донести до глядачів характер Маріани, як виростити його, немов це насіння, яке я посадив у новому саду?”. То як поведеться ця нова Маріана через 30 років, у новому контексті, у новій реальності? Я оживляю персонажів і бачу, як актори можуть додати в них ще більше шарів, і повністю зануритися в них”, – додав він.
“Думаю, мені не вистачало нагоди довше бувати в Баїя, в Ільєусі. Ільєус – чудовий регіон. Як і Пантанал. Такі місця – наче душа Бразилії, вона дуже жива”, – пояснив він.
