Напередодні прем’єри новели “Світ став ще прекраснішим!” Валсір Карраску розповів про свої методи роботи та улюблені сценарні прийоми.
💭 “Мені подобається працювати вночі. Починаючи писати, я зрікаюся всього, ніби готуюся піти в монастир, і не можу робити нічого іншого. Мені доводиться писати по 1 серії на день”.
Щоб впоратися з безліччю творчих завдань, Валсір слідує виснажливій рутині, що починається з моменту пробудження і триває до часу відходу до сну, закінчуючи роботу майже завжди між 02:00 і 03:00 ранку. Весь цей час сценарист проводить у своєму робочому кабінеті у Сан-Паулу.
💭 “У моїй уяві є загальний план початку та закінчення новели, але під час написання додаються інші елементи. Думка публіки має значення, але враховується не лише вона. Багато чого я вловлюю підсвідомо. Важливо, щоб мені подобалася сама історія та актори, обрані на ролі в моїй новелі, далі я розбираюся в тому, які сценарні ходи виявилися невдалими, який персонаж не сподобався публіці і таке інше. Є актори, які спочатку погоджуються на роль, а згодом намагаються адаптувати мій текст до того, що вони хотіли б сказати. Я це одразу помічаю. У мене зникає бажання писати для цієї людини і навіть хочеться вивести її персонаж із сюжету”.
💭 “Я представляю деякі теми своїх новел наївно, не знаючи до пуття, що станеться. Я ніколи не знаю, напевно, що в мене вийде. Але вірю, що ідеї набувають сили, коли автор залишає місце для спонтанності. Я зображаю людей без ідеалізації такими, якими вони є, а не такими, якими вони мають бути. Іноді мене навіть критикують за це. Люди скаржаться: “О, ви політично некоректні, ваші діалоги звучать так дивно”. Але мої діалоги відповідають тому, як люди висловлюються в реальному житті! Якщо я думатиму про політкоректність у кожному діалозі, то в результаті напишу нудну настанову або буквар. Коли у своїх новелах я порушую спірні теми, я заохочую роздуми. Суперечності ніколи мене не турбували. Якби я представляв глядачам ідеалізований світ, де ніхто не говорить нічого поганого чи неправильного, я б брехав. Можете мене критикувати. Створюючи новелу, я сам перебуваю в нерозумінні. Я лише знаю, що роблю кілька справ одночасно. Але не питайте мене, як я все це поєдную. Я не можу цього пояснити”, – каже він.
💭 “Мені дуже подобається наївність і простота сільських мешканців, але публіка перш за все хоче бачити гарну історію, з емоціями, гумором, любов’ю, таємницею. Моєю фірмовою фішкою стали бійки у бруді та поєдинки. Мені подобається бачити акторів у багнюці”, – зізнається він, видаючи приглушений смішок. “Мене це радує і багатьох глядачів також! Я просто живу своєю роботою, але не будую теорій! Я письменник, а не теоретик”, – заявляє він.
Зараз Карраску разом із режисером Аморою Маутнер вигадує коротку романтичну мелодраму для денного ефіру. За його словами, це буде “історія кохання та пристрасті для широкої публіки”. Ідея полягає в тому, щоб Валсір написав лише перші 5 серій новели, дата виходу якої поки що не визначена, а потім інший сценарист взяв би на себе основну частину роботи та виняткову відповідальність за сюжет. Все це тому, що паралельно з усім, що вже було згадано, Валсір працює над іншою історією – залежно від схвалення “Глобо”, вона має зайняти 9-годинний таймслот. Проте сценарист не хоче про це говорити, побоюючись видати непотрібні спойлери:
💭 “Я нічого не скажу, навіть якщо мені приставлять пістолет до чола!”, – наголошує він. “Зараз мені не хочеться робити ремейк своїх колишніх історій, хоча, думаю, деякі з моїх новел заслуговують на нові версії. Це роботи, які були успішними і ознаменували епоху… Чому б не розповісти їх знову вже інакше?, – каже він. “Безперечно, “Шика да Сілва” була б серед перших у моєму списку майбутніх ремейків”.