Вера Фішер розповідає редакції журналу “AnaMaria” про переваги зрілості, про свої ритуали краси та здоров’я, а також про уроки, які вона отримала зі складних моментів свого життя
1969 року, у 17 років, вона виграла конкурс “Міс Бразилія”. Актрисою вона стала випадково, життя вело її різними дорогами. Сьогодні, у 73 роки, Вера Фішер згадує свою історію без жалю та гіркоти.
💭 “Все, що я робила тоді, було дуже інтуїтивним”, – каже вона.
Десятиліття минули між серіалами, фільмами та п’єсами – з деякими особистими невдачами, які вона подолала і тепер зустрічає зі зрілістю.
💭 “Коли я кинула вживати наркотики, я зробила це, тому що так сама захотіла. Здоровий глузд набагато цінніший, коли ти здорова, набагато красивіша і чистіша. Без наркотиків ти позбавляєшся негативу”, – каже вона.
Сьогодні вона ділить свій розпорядок дня між театром, турботою про своє тіло і тихе життя зі своїми “малюками”-кішками.
💭 “Моя мрія – продовжувати займатися улюбленою справою. Я хочу тиші та спокою, як казав Тім Майя”.
❓Веро, ваша кар’єра почалася рано: коли вам було лише 17 років, ви виграли конкурс “Міс Бразилія 1969”. Сьогодні, вже як зріла особистість, чого б ви навчили Веру того часу?
📝”Думаю, все, що я тоді робила, було дуже інтуїтивним. Я мала мету, і це привело мене в Ріо-де-Жанейро, де я хотіла жити, тому що там були пляжі, люди одягалися невимушено, і тому що я вважала, що життя там веселіше. Насправді, наприкінці 60-х і на початку 70-х, все було дуже гламурно. Незабаром після цього мене запросили стати суддею на шоу Флавіо Кавалканті на каналі “TV Tupi”, яке транслювалося щонеділі 4 години і виходило в прямому ефірі. Мене взяли на роботу, а потім батько дозволив мені жити у Ріо-де-Жанейро. Так що я б нічого не сказала тій Вері, я б зробила те саме, тому що це було питання сили духу і сильної інтуїції – ти слухаєшся своєї інтуїції, і в моєму випадку це спрацювало”.
❓Чи відчуваєте себе реалізованою? Про що ви тоді мріяли? Чи справдилися ці мрії?
📝”Я почуваюся цілком реалізованою. Але, незважаючи на мої 73 роки, я все ще хочу багато чого досягти. У мене багато енергії, є деякі фізичні проблеми, деякі болі, які з’являються після 60, але ми компенсуємо це невеликою фізіотерапією, невеликою кількістю пілатесу, і все виходить. Мої мрії тоді були іншими: я хотіла стати археологом, я хотіла вирушити до арабських країн, шукати скарби, я хотіла поїхати до Єгипту. Пізніше я хотіла стати класичною балериною, що було неможливо через мій дуже високий зріст. Я приїхала працювати в Ріо-де-Жанейро, а акторська кар’єра склалася випадково. Після телевізійного журі мене запросили знятися у моєму першому фільмі, у 20 років. Я погодилася, бо це була робота, і мені треба було платити за рахунками. І, власне, так усе почалося”.
❓Чи шкодуєте ви про якусь творчу роботу, в якій ви брали участь у минулому?
📝”Ні, я ні про що не шкодую. Думаю, я чудово попрацювала в кіно та театрі – я продюсую театр з 30 років – і зіграла у всіх чудових новелах та серіалах. Можливо, один-два персонажі мені не здалися особливо цікавими, але це не жаль, це досвід. Навчаєшся на ходу. Я дуже задоволена своєю кар’єрою та всім, що зробила”.
❓Ви знімалися з багатьма відомими людьми. Чи є хтось, хто вам особливо запам’ятався?
📝”Я працювала з чудовими акторами “TV Globo”, з усіма акторами 70-х, 80-х та 90-х, з усіма великими акторами. І я дуже рада, що навчалася у них. Вони були щедрі до мене! Людиною, яка справила на мене величезне враження і стала моїм найромантичнішим партнером, був Тарсізіо Мейра. Ми були фізично сумісні, він був дуже добрим, дуже щедрим, і ми разом знімалися у чудових новелах та серіалах. Він – та людина, яку я зберігаю в глибині душі, але я любила і всіх інших”.
❓Які у вас були стосунки з батьками? І які у вас стосунки з дітьми?
📝”Моя сім’я має німецьке коріння. З півдня Блюменау. Мій батько родом із Німеччини; він був фермером, дуже простим. Він приїхав до Бразилії з невеликими заощадженнями. Йому вдалося відкрити магазинчик, потім ще один невеликий. Він одружився з моєю матір’ю, вона працювала в магазині разом з ним. А потім народилася я та мій брат. Вони дали нам освіту, яка, хоч і була дисциплінованою, але надавала багато свободи. У мене була няня, дівчинка, яку вони вдочерили, яка дбала про мене. Я займалася балетом, брала уроки англійської та французької; я робила все, що могла. Я тоді багато писала віршів, мої батьки ніколи не заходили до мене в кімнату, щоб перевірити, чи не трапилося чогось, щоб шпигувати, як це роблять багато батьків зараз. Тому я намагалася це передати своїм дітям. Моя дочка навчалася у США та Англії та здобула хорошу освіту. Мій син навчався у німецькій школі тут, у Ріо-де-Жанейро. Пізніше він отримав диплом із кінематографії. А коли вони були маленькими, я грала в театрі, подорожувала Бразилією, брала їх із собою разом із нянею, обох. Мені трохи соромно, що я не була з ними весь час: вони малювали в гримерці, вдень ми ходили на пляж, я гуляла з ними, коли могла, і це дає мені певний спокій”.
❓Чи хотіли б ви стати бабусею?
📝”Послухайте, 2 роки тому я прийняла двох кошенят, вони мені як нові діти. Я ставлюся до них так само, як до своїх власних малюків. Мої двоє дітей, Рафаела та Габріель, не хочуть мати дітей. Вони вважають, що світ надто небезпечний. Вони багато працюють, тому їм потрібні люди, які допомагатимуть їм. Іноді фінансова сторона питання не така вже й хороша. Раніше я могла працювати, у мене були люди, які дбали про моїх дітей та будинок. Але якщо з’явиться онук, я буду дуже рада, я розпещу їх до смерті. Але навіть якщо не з’явиться, я все одно буду щаслива”.
❓До речі, про здоров’я: ви боролися з наркотичною залежністю. Що було найскладнішим на той час і чого ви навчилися?
📝”Думаю, кожен, хто проходить через цей процес, зазнає величезних труднощів у спілкуванні з оточуючими. Є речі, які через це перестаєш робити. Я пройшла через цей період, так, всі знають, але моє психічне здоров’я дуже міцне. Тому, коли я кинула, я це зробила, бо сама захотіла цього, бо коли хочеш кинути курити, пити чи вживати наркотики, треба сказати собі: “Я кину, я хочу кинути”. Тому що іноді лікарям не вдається цього досягти. Вони намагаються, але не можуть. В моєму випадку, це була моя власна воля. Я хотіла покинути. Розумієш, що здоровий глузд набагато корисніший у поєднанні зі здоров’ям, набагато красивіший і чистіший. Без наркотиків ти позбавляєшся негативних моментів. Я була дуже зарозуміла, дуже зла, я багато билася. Але це, дякувати Богові, давно минуло. У здорової людини інше життя. Я змінила все своє життя з того часу і досі. Але я говорю це всім, хто стикається з цією проблемою: будьте пильні, тому що іноді можна впасти в яму і ніколи не вибратися. Я, слава Богу, жива, здорова, красива, активна та щаслива”.
❓Що складніше у житті публічної постаті: відсутність особистого життя чи плітки та домисли?
📝”Ну, ви вже знаєте, що бути публічною фігурою, і особливо в моєму випадку бути дуже відомою, означає, що до тебе будуть звертатися люди, але в цьому є й свій позитивний бік, чи не так? Це означає, що люди тебе не забули, це означає, що люди будь-якого віку люблять тебе, бо бачать твої старі роботи, твої нинішні роботи, ходять дивитися твої вистави. Після пандемії, коли людям довелося залишитися вдома, у мене з’явилося багато фан-клубів із молоді, бо вони бачили мої старі роботи, закохувалися в них і тепер приходять подивитися на мене до театру. Я дуже цьому рада. Я долаю неприємний бік слави і з величезним задоволенням приймаю те, що я досі подобаюся людям, вони стежать за мною і виявляють до мене симпатію”.
❓Про що ви мрієте сьогодні?
📝”Моя мрія – продовжувати займатися улюбленою справою. Якщо мені запропонують хорошу роботу на телебаченні чи у сфері стримінгу, я погоджуся, але продовжу грати у театрі. І моя мрія – жити у мирі та спокої вдома, з моїми рослинами, кішками, книгами, дивитися фільми. Мені потрібна тиша та спокій, як казав Тім Майя”.
❓Не могли б ви поділитися з нами своїми рекомендаціями щодо підтримки здоров’я, догляду за тілом та збереження здорового глузду?
📝”У мене проблеми з колінами через те, що я так багато часу проводжу в театрі з професіоналами з бодібілдингу; я багато падала і пошкодила коліна та стегна. Але я проходжу фізіотерапію із чудовою людиною, я роблю фізичні вправи, але замість того, щоб робити їх на підлозі, я роблю їх у басейні з гарячою водою, бо там немає ударного навантаження. Мені це дуже допомогло. Мій ритуал краси дуже простий: я використовую дуже хороші креми, рекомендовані моїм дерматологом доктором Вітором Бехарою. Я завжди змиваю макіяж, вмиваюся нейтральним милом та використовую термальну воду для обличчя. Я ніколи не робила нічого інвазивного для свого обличчя, нічого. Я доглядаю його переважно кремами і очищенням. Я б не почувалася добре з іншим типом обличчя, з косметичними операціями, як це роблять інші. Мені подобається дивитися в дзеркало і бачити себе такою, якою я є зараз. Потрібно дбати про свій розум, читати книги, слухати музику. Я багато разів у своєму житті проходила терапію!”.
❓Говорячи про вашу кар’єру, які у вас зараз проєкти?
📝”Зараз, останні 3-4 місяці, я гастролюю Бразилією зі виставою “Найсексуальніша пара Америки” (“O casal mais sexy da América”). Гастролі триватимуть до кінця року в Сан-Паулу та Ріо. Наступного року, мабуть, на північному сході. Мене запрошують зніматись у кіно, але нам доведеться скоригувати дати. Так що поки що все відтерміновано. Коли будуть новини, я повідомлю вас”.
❓Який із зіграних вами персонажів справив на вас найбільший вплив і чому?
📝”Неможливо заперечувати, що в новелах вражаючим персонажем була Елена Мануела Карлоса. Не можна сказати, що цей персонаж не був дуже важливим у моєму житті, у моїй кар’єрі. Дуже дуже, дуже важливий. А в мінісеріалах, гадаю, це були Ана де Ассіс з “Desejo” та Едуарда з “Riacho doce”. Це дві зовсім різні ролі, але глибокі та чудові, і всі, хто їх бачив, у захваті. Так що, я думаю, це найкращі роботи в моїй кар’єрі”.