Усім, хто любить теленовели, звичайно ж, знайоме обличчя Глорії Менезес – з її трохи розкосими очима та виразними вустами.
Зірка Глорії зійшла незабаром після того, як вона змінила ім’я, переставши представлятися наданим їй при хрещенні ім’ям Нілседес, що утворилося в результаті поєднання імен її батьків: Жозе Нілу (Ніл) і Мерседес (Седес). Однак ім’я Глорія було обрано актрисою не через те, що в перекладі з латині воно означало “слава”, а тому, що звучало красиво і складалося з 13 літер – цифру 13 вона вважає щасливою.
У середині 1950-х років, вже живучи в Сан-Паулу, Глорія вступила до знаменитої Школи драматичного мистецтва USP, але так і не закінчила курс, почавши працювати. У 1959 році вона отримала нагороду на театральному фестивалі, організованому режисером Антунесом Філью, і незабаром зіграла в новелі каналу Tupi “Місце під сонцем”, за яку також її було нагороджено. Потім Антунес Філью запропонував Глорії зіграти у п’єсі “Салемські відьми”, яка принесла їй ще одну нагороду. Вражений її грою в театрі кінорежисер Анселму Дуарте запросив актрису взяти участь у фільмі “Виконавець обітниці”, зйомки якого мали розпочатися в 1960 році. У 1962 році прем’єра фільму відбулася на Каннському кінофестивалі, фільм отримав “Золоту пальмову гілку”, зробивши бразильське кіно відомим у всьому світі.
Наступного року разом з Тарсізіо Мейрою вона знялася в новелі “Номер 25499 зайнятий”, що транслювалася телеканалом “Excelsior”. Саме під час цієї новели у двох акторів зав’язався роман, який переріс у кохання на все життя. З того часу Глорія безперервно працювала: грала на сцені, в кіно і знімалася в теленовелах, яких у її великій кар’єрі налічується понад 40.
Її ім’я пов’язано з незабутніми персонажами, такими як Лорінья Фігероа з “Королеви металобрухту”, Лара та Діана з “Братів Коражень”, Марта Толедо з “Вавілонської башти”, Ірені з “Фаворитки”, баронеса Бонсусессо з “Хазяйки долі”, Стелінья із “Цілком незрівнянної” тощо.
💭 “У той час, коли я робила перші кроки в кар’єрі, на телеканалі “Ексельсіор” працювала дуже важлива актриса (не називатиму її імені), яка, побачивши мене на іншому боці вулиці, прокричала: “Гей, Глоріє Менезес!”, я відповіла: “Привіт!”, а вона сказала: “Ти успішна в кар’єрі і одружена з найкрасивішим чоловіком Бразилії!”, повернулася і пішла, а я подумала: “Це правда!”, – розповідає Глорія.
Успіх і визнання, які не забарилися з’явитися в її житті, стали результатом виняткового таланту, великодушності та готовності віддавати себе роботі без будь-яких обмежень, не боячись нічого, що траплялося їй на шляху.
Своє справжнє кохання актриса знайшла не відразу: до зустрічі з Тарсізіо Глорія встигла одружитися. Шлюб із двоюрідним братом був влаштований її сім’єю і відбувся, коли дівчині було лише 18 років. Від цього шлюбу народилося двоє дітей – Жоау Паулу та Марія Амелія. Однак цей союз був неміцним і на той час, коли Глорія зустріла Тарсізіо, вже розпався. Незабаром після весілля, в розпал чергової спільної роботи на телебаченні, закохана пара зачала свою першу і єдину дитину, майбутнього актора Тарсізіо Філью.
💭 “Ми з Тарсізіо не планували мати дитину, але так сталося. Наше професійне життя було дуже насиченим, і мені часто доводилося залишати Тарсізіньо з мамою, поки ми знімалися, але син не в образі на мене за це, інакше він навряд чи зважився б піти по наших з чоловіком стопах і стати актором”, – коментує вона. “В акторській професії багато складнощів, а іноді роботі заважають ревнощі, але я ніколи не ревнувала чоловіка. Це частина моєї особистості. Тарсізіо ревнував мене набагато більше, ніж я його. Він скаржився: “Чому ти так часто торкаєшся чоловіків, поки говориш?”. А мені було весело дивитися на жінок, які чіплялися до нього. Їх було багато”, – згадує акторка.
Довга кар’єра не змінила деяких звичок, що характеризують особистість Глорії Менезес: вона, як і раніше, нервує перед інтерв’ю або фотосесією, і завжди ретельно запам’ятовувала тексти ролей і ніколи їх не змінювала.
❓ Звідки у вас стільки життєвої сили?
📝 Не питайте, я не знаю відповіді (сміється Глорія). Моя мати теж була дуже життєлюбною людиною, думаю, це привілей жінок з Ріу-Гранді-ду-Сул. Їхні чоловіки пішли на війну і надали жінкам можливість піклуватися про все. Їм доводилося вкладати багато енергії у все, що вони робили, щоб самим про все подбати. До речі, я із самого дитинства їм дуже мало, як пташка. Кажуть, що люди, які мало їдять, живуть довше, думаю, я на правильному шляху. А ще я люблю вино, майже щовечора перед вечерею випиваю келих червоного.
❓ Час був до вас прихильним…
📝 О, дякую, я теж так думаю (сміється актриса). Я ніколи не приховувала свій вік, це частина мого підходу до життя. Зазвичай люди дивуються, дізнавшись, скільки мені років, вони думають, що я молодша.
❓ Чи були у вас вікові кризи?
📝 Ні. У мене ніколи не було жодних проблем із віком. Бути прабабусею навіть краще, ніж матір’ю! (усміхається актриса).
❓ Однією з ваших найяскравіших рис, окрім вашого таланту, звичайно ж є ваша краса.
📝 Правда? Дякую за комплімент! Чесно кажучи, я ніколи не вважала себе красивою, швидше, веселою та товариською.
❓ Які у вас взаємини із модою? У вас є власний стиліст чи ви самі підбираєте одяг?
📝 Я купую те, що хочу і що мені подобається, не турбуючись про те, щоб бути модним, можливо, я одягаюся набагато молодіжніше, ніж того вимагає мій вік.
❓ Чи робили ви коли-небудь пластичну операцію?
📝 Лише одного разу, коли мені було 40 років. Після певного віку у пластичних операціях вже мало сенсу, і це потрібно прийняти. Я стежу за своїм здоров’ям, заради того, щоб добре старіти, а не виглядати молодшою.
❓ Рішення стати актрисою було ухвалене вами ще в дитинстві, чи не так?
📝 Так, більш-менш. Ми вирушили на кораблі з Ріо-Гранде до Ріо-де-Жанейро, щоб зустрітися з моїми бабусею та дідусем. Тоді це займало днів 10 (батько Глорії був родом з Мараньяна, так само, як і її бабуся і дідусь. Оскільки сім’я була розкидана по всій Бразилії, вони організовували зустрічі рідні в Ріо-де-Жанейро, – прим). Мені було 5 років, і мама вкладала мене спати після обіду. Вона й не підозрювала, що коли вона поїде, люди з аргентинської театральної трупи, яка подорожувала з нами, шукатимуть мене, щоб репетирувати п’єсу, яка буде показана на борту. Вони створили для мене вбрання з гофрованого паперу, це була сукня у квіточку. У вечір виступу, коли я вийшла на сцену, мама розсердилася і хотіла мене відвести геть. Тоді одна з акторок тієї трупи сказала їй: “Ви не зможете забрати свою дочку зі сцени. Вона житиме на ній”. Мама завжди про це згадувала.
❓ Як ви ставитеся до молоді на сцені та телебаченні?
📝 Я завжди любила працювати з молоддю і допомагала акторам-початківцям, і водночас багато чому навчалася у них. Я часто говорю, що в молодості ми через щось проходимо. Після певного віку все проходить повз нас. Життя – це дар, і його потрібно прожити яскраво! Хочете пораду? Живіть зараз, міцно обіймайте того, кого любите сьогодні. Не залишайте нічого на потім.
