Джонатан Азеведо – один із видатних талантів нового покоління. Виріс у Крузада-Сан-Себастьян, Ріо-де-Жанейро, зараз він живе у Відігалі і з наймолодших років знайшов притулок і можливість висловити свій творчий потенціал у мистецтві. До того, як розпочати свою артистичну кар’єру, Джонатан ледь не став професійним баскетболістом, але саме завдяки пошуку книг та розширенню своїх знань його шлях перетнувся з проєктом “Nós do Morro” – соціальним проєктом, який підтримує організація “Criança Esperança” (“Надія для дітей”). Пізніше, у відповідь на отриману підтримку, Джонатан вирішив створити “Carta preta”, який розпочинався з пожертв базових продуктових кошиків та організації заходів у Крузада-Сан-Себастьяні, на які у мешканців не вистачало коштів. Завдяки цьому проєкт набув структурованості та почав пропонувати курси, культурне партнерство та приклади для наслідування для молоді.
Джонатан розпочав свою кінокар’єру в 2007 році і швидко завоював популярність завдяки таким фільмам, як “Cidade dos homens” та “Meu nome não é Johnny”. На телебаченні він сяяв у таких постановках, як “A regra do jogo” і “Verdades secretas II”, але саме роль Сабії в новелі “A fuerza do querer” принесла йому національне визнання. Нещодавно він взяв участь у новелі “Terra e paixão” та серіалі телеканалу “Globoplay” під назвою “O Jogo que mudou a história”, де зіграв роль Жилсініо. Джонатан не лише актор, а й ведучий, інфлюенсер та соціальний підприємець.
Різносторонній артист також тісно пов’язаний із музикою. Завдяки пісні “Nós do morro” Джонатан увійшов до складу афроамериканського музичного гурту “Melanina Carioca”, утвореного в 2009 році. Паралельно з творчою кар’єрою, 2025 року, Джонатан зайнявся підприємництвом. Проаналізувавши потребу афроамериканської спільноти в особливих засобах для волосся, він створив інноваційну лінійку засобів для дредів та кіс під назвою EHRAIZ, покликану розповісти історію темношкірого коріння та запропонувати своїй аудиторії індивідуальний підхід. Ще одним терапевтичним заняттям, яке він таким вважає, є серфінг. Поціновувач пляжного відпочинку, актор знаходить цей вид спорту захоплюючим, і саме в ньому він кидає собі виклик.
❓Ви працювали в кіно, на телебаченні та в театрі, а також були ведучим, інфлюенсером та підприємцем. Як це – бути артистом, який побував у стількох різних творчих світах?
📝”Перевага бути артистом, який вже працював у різних творчих світах, полягає в тому, що в тебе більше можливостей для самопізнання та самовипробувань. Це відкриває нові горизонти, і, думаю, незважаючи на весь свій досвід, я все ще прагну нових вершин, все ще прагну до самовдосконалення, щоб мати можливість не тільки виступати, не тільки грати, не тільки співати і танцювати, а й режисувати. Я хочу розвивати в собі нові таланти, і це важливо не тільки для мене, а й для всіх, хто живе мистецтвом: постійно переосмислювати себе”.
❓Протягом усієї вашої кар’єри ви грали персонажів, що бентежать уяву бразильської публіки, таких як Сабія з “A fuerza do querer”, Жилсініо з “O jogo que mudou a história” та багатьох інших. Якби це було можливо, якого персонажа ви хотіли б зіграти в новій постановці?
📝”О Господи, я дуже вдячний цим двом персонажам: один із них змінив моє життя, а інший намагається це зробити, перейти на новий рівень. Але є і той, кого я хотів би зіграти: Sabotage, який мені дуже подобається, і Мауро Матеус дос Сантос, репер із Сан-Паулу, який вплинув на мене як на артиста в юності. Отже, думаю, Sabotage стане для мене чудовим випробуванням”.
❓Час, проведений у проєкті “Nós do morro”, дуже вплинув на ваше життя, особливо завдяки спілкуванню з книгами та іншими людьми в спільноті. Який життєвий урок ви винесли з цього періоду?
📝”Моїм життєвим уроком під час навчання у “Nós do morro” стало слухати вчителів, бо, прийшовши сюди, я не був хорошим слухачем. Тут я навчився слухати, я зрозумів, що бути артистом – це не лише успіх; бути артистом – це боротьба за свої ідеали, і я пронесу це через усе життя. У “Nós do morro” я навчився бути множником, тобто я говорю про те, що своїм мистецтвом ми можемо примножувати, приносити почуття власної гідності багатьом людям, як це сталося зі мною завдяки “Nós do morro”. Я дуже вдячний цій школі. І ще той факт, що “Nós do morro” знаходиться у Відігалі. Так я прийшов у “Nós do morro” і в результаті закохався у Відігал, і я й досі тут. Я дуже вдячний не тільки “Nós do morro”, а й Відігалу за те, що вони запросили мене взяти участь у цій подорожі”.
❓Як виникла ідея проєкту “Carta preta”?
📝”Проєкт “Carta preta” виник, коли я натрапив на книгу Лаурентіно Гомеса “Escravidão”. Я бачив вимоги “Carta branca” і багато в чому вони заважали мені розвиватися, святкувати, бути з рідними, бути собою. Тому, отримавши доступ до інформації та культури, я вигадав ідею “Carta preta”. Ми з моїм менеджером Жуліаною почали складати гроші, забираючи відсоток від усього заробітку, щоб інвестувати в соціальні проєкти, щоб підвищити самооцінку дітей, щоб це свято відбулося, щоб захистити чорношкірих та дати їм освіту. Я мав великі труднощі з доступом до літератури, і я дуже хочу мати свою бібліотеку. Зараз вона в мене в Крузада-ді-Сан-Себастьян, вона поки що невелика, але я дуже хочу її розширити. Я хочу все те, до чого я мав труднощі з доступом; річ не в тому, що я хочу спростити життя, а в тому, щоб дати людям доступ, щоб нам не доводилося вмирати, щоб навчатися, щоб нам не доводилося вмирати, щоб бути тими, хто ми є. Просто бути собою і це нормально. Так народилася ідея “Carta preta” : привнести почуття власної гідності, нести мистецтво, брати участь у дискусіях, ось що несуть ці проєкти. Проєкти вже є; їм просто потрібна видимість, ресурси, мудрі люди, які будуть ними ділитися, щоб вони могли не тільки навчати людей, а й готувати відмінних фахівців, вселяючи в них впевненість у тому, що вони здатні на набагато більше, ніж думає цей світ”.
❓Як підприємець ви створили лінію засобів догляду за волоссям, призначеним для дредів і кіс для чорношкірого населення. Як ви оцінюєте самолюбство чорношкірих чоловіків сьогодні?
📝”Думаю, на шляху до афроамериканського самолюбства ми, хвала Богу, пройшли довгий шлях, але я все ще бачу, що ми маємо пройти довший шлях. Сьогодні у мене є EHRAIZ, який також з’явився через труднощі, з якими я стикався у догляді за власним волоссям. Було дуже складно знайти шампунь для дредів, дуже складно було знайти незмивний кондиціонер для кіс… І багато разів ми заплітали коси і йшли на пляж, а потім виникало це відчуття брудного волосся: доводилося або розплітати коси, або постійно проводити по них руками, що псувало всю красу кіс. Тому сьогодні мені вдалося створити продукти, які дійсно призначені для чорношкірих, для їхнього волосся, і, перш за все, найскладнішим у процесі створення EHRAIZ був вибір правильних продуктів, які б підходили саме нам. То справді був дуже довгий процес; я все відправляв назад, поки мої чорношкірі друзі не почали казати: “Овва, це працює!”. І коли я побачив власні результати, тоді я і почав усе це схвалювати. Тож все було дуже складно, але й дуже корисно! Сьогодні у нас є щось своє, можливість розповісти свою історію, можливість піклуватися про своє коріння, а наше коріння бере початок не тільки в голові, а й у розумі. Воно бере свій початок у наших історіях, тому саме цю історію ми хочемо розповісти, піклуючись про чорношкірих, і ми не можемо відмовитись від самолюбства. Тому що самолюбство – це ще й здоров’я, турбота, і я хочу жити добре! І я мушу дбати про себе! Але, слава Богу, зараз ми починаємо нову розмову, бо раніше цієї розмови майже не було, якщо вона взагалі була! Тож давайте спробуємо, включимо цю розмову до порядку денного і поговоримо про чоловічу красу та догляд за собою”.
❓Як батьківство змінило ваше життя? Ви говорили зі своїм сином Матеусом Габріелем про расизм?
📝”Так, батьківство так сильно змінило моє життя. Ми багато говоримо про расизм, про упередження. І Матеус багато в чому нагадує мені про ту дитячу невинність. Пам’ятаю, я не знав, що таке упередження, взагалі не знав. Бувають моменти, коли ми не знаємо, це короткі миті у нашому житті, коли ми не розуміємо, навіщо потрібний День чорної самосвідомості. Мій син запитав мене, навіщо потрібний День чорної самосвідомості. Він зовсім маленький, але школа дає йому основу. Він зауважив: “О, татку, сьогодні в школі тільки й кажуть, звідки ми походимо”. Це перше, що він сказав. “У дитячому садку багато говорять про те, звідки ми”. Я відповів: “З Африки”. І він сказав: “Вони говорять про Африку весь місяць”. Я відповів: “Круто, і ти багато чого вчишся?”. Він сказав: “Так, тепер я знаю, звідки я родом, і таке інше”. Поки він не спитав мене: “Тату, а як щодо Дня білої свідомості?”. І там я побачив ту наївність, яка була у всіх нас, на мить у нашому житті, розумієш? І сумно усвідомлювати, що мій син не житиме в цьому світі, що скоро він втратить цю наївність і повинен буде все зрозуміти. Тобто він ще не все зрозумів із розмови, яка у нас була того дня! Мені довелося пояснити йому, що це дуже важливий день, щоб поговорити про наших предків, щоб повернути нашу самооцінку. Але серед цього було багато катастрофи. Я дуже обережно підбираю йому відповідну тему, але він дуже уважний і розумний, тому я дозволив йому насолодитися грою в школі, грою з батьком, бо ця розмова незабаром відбудеться, і вона підготує його до життя! Тому що я хочу підготувати його до життя, адже він – любов всього мого життя, і він вчить мене набагато більше, ніж я можу навчити його. Єдине, що мене зачепило, – це ця наївність, яку ми носимо в собі якийсь час, але світ і життя забирають у нас все це, і ми повинні зрозуміти, навіщо нам потрібен День чорної самосвідомості і чому він такий важливий у нашому житті!”.
❓У яких напрямах суспільству ще необхідно розвиватися щодо расового різноманіття?
📝”Я думаю, що в усьому цьому є істина, тому що розмаїття, як і раніше, визначається не людьми, які живуть з цими проблемами або страждають від них, а людьми, які вважають, що все має бути певним чином або що людина повинна поводитися певним чином. Тому, в рамках цієї ідеї еволюції, я думаю, нам спочатку потрібно більше поважати себе, тому що часто ми говоримо про повагу до інших, але людина не поважає навіть себе, чи не так? А коли людина не поважає себе, їй набагато легше виявляти неповагу до інших. Коли хтось нелояльний до когось, йому набагато легше бути нелояльним до когось іншого. Тому я думаю, що це шлях еволюції: щоб змінити світ, мені потрібно спочатку змінити свій власний всесвіт. Щоб змінити те, що мене оточує, мені потрібно змінити щось в собі. Якщо кожен буде робити свою домашню роботу, розмірковуючи про те, що він змінює в собі і що покращується день у день, і оцінюючи навіть те, що стає гіршим, це теж певний етап, це нормально! А що ви здатні врятувати з кращого в цьому гіршому, щоб мати можливість перевершити мудрість того, що означає жити, що означає піклуватися? Тому, я думаю, що для саморозвитку нам потрібно більше розмірковувати всередині себе, тому що ми надто зосереджені на зовнішньому і забуваємо про внутрішнє. А внутрішнє дуже важливе – бути здоровим, щоб зовнішнє могло існувати”.
❓Крім захоплення серфінгом, що ви робите, щоб залишатися у формі?
📝”Я пристрасно захоплений серфінгом, але поки що не ловлю хвилі. Італо Феррейра подарував мені дошку для серфінгу, яка додала мені стільки енергії, що кілька днів тому я навіть упіймав хвилю. Але найбільше я займаюся спортом, і мені це дуже подобається! Тепер, коли моя нога зміцніла, я повернувся до бігу. Я люблю бігати, від цього голова хитається. Мені подобається це робити. Мені подобається ходити до спортзалу, піднімати тяжкості та проводити час там у навушниках. А мій особистий тренер – Елдер, він мені дуже допомагає. Мій брат Вітініо допомагає мені підтримувати не лише фізичне, а й психічне здоров’я, розумієте? Мені подобається відпочивати на пляжі в Ріо-де-Жанейро. Ще я хочу повернутися до гри в баскетбол, щоб зрозуміти, чи зможу це зробити. Спорт завжди був мені корисним! А ще я дуже сумую за футболом. Але тепер, коли коліно зміцніє, я знову зможу грати. Я люблю спорт! Боже мій, якби я міг, я тренувався б заради чемпіонату світу 2026 року! (сміється)”.
❓Що у твоєму плейлисті для тренувань? Чи є якийсь сучасний хіт?
📝”Зараз я слухаю багато самби енредо (музики для парадів шкіл самби), тому що хочу вчитися. Мені подобається дізнаватися історії шкіл самби, історії, що лежать в основі тем, отже, зараз я перебуваю в дуже карнавальній фазі! Але я також вивчаю англійську, тому слухаю багато американської музики, і одна річ, яку я не можу припинити слухати, – це реп! Справжній вуличний реп та самба: Jovelina, багато Cartola, багато Poeira Pura, Zeca Pagodinho, Arlindo Cruz, багато batuque (перкусія), розумієте? Із закордонної музики я слухаю все: від Alicia Keys до Ed Sheeran, 50 Cent, Tupac, Lil Wayne, Young Thug. Мені також дуже подобаються реггі, Maneva, Bob Marley, Peter Tosh, Edson Gomes… Ось мій плейлист для подолання труднощів: багато Sabotage, багато Racionais MC’s, RZO. Я трохи зі старої гвардії, і мені це дуже подобається. Cone Crew, вони мені також дуже подобаються, L7, Filipe Ret. О Боже, якби я ділився своїм плейлистом тут, я залишився б тут назавжди. Але я слухаю все, я дуже різносторонній у плані музики!”.
❓2025 майже закінчився. Чого він вас навчив? Чого ви ще хочете досягти у 2026 році?
📝”Цей рік навчив мене тому, що я зміг подбати про всіх, що я зміг подбати про свою сім’ю якнайкраще. Я організував життя кожного з них якнайкраще. 2026 рік – рік Джонатана і Тетеу, тому відтепер я повинен дбати про свого сина і про себе, процвітати в собі, чи не так? Адже, дякувати Богу, я процвітав у сім’ї, тепер мені потрібно процвітати і всередині себе. Отже, настав час здійснити мрії Джонатана. 2026 стане роком багатьох досягнень, не тільки для мене, але і для мого сина, а незабаром і для моєї родини. Я дуже хочу повернутись на телебачення, дуже хочу! Наступного року я збираюся знятися у фільмі, але хочу повернутися на телебачення. Я працюю у ViU – агентстві інфлюенс-маркетингу компанії “Globo” – і знаю, що вони можуть надати мені безліч можливостей. Хочу створити канал на YouTube, запустити подкаст та обмінюватися ідеями з друзями тут, на даху, коротше кажучи, море можливостей. Можливостей на 2026 рік, і я дуже вдячний за все, за все, за все!”.
