68-річний актор Ернані Мораес розповів про уроки, які засвоїв, та труднощі, з якими зіткнувся під час участі в новелі Розані Шварцман “Сама собі хазяйка”, де він грає Мануела Сантоса. За сюжетом, Мануел – батько Данілу та Пітера, персонажів Феліпе Сімаса та Педро Фернандеса.
Відомий своїми ролями лиходіїв та поліцейських, завжди з часткою гумору, Ернані вперше береться за більш людяну та емоційну роль. Мануел володіє пекарнею в Сан-Кріставао, районі, де розгортається дія новели. Пекарня – місце, де всі персонажі збираються за чашкою кави та приємною бесідою. Саме в цьому і полягає важливість цього персонажа: він уособлює місцевого торговця, португальця з душею та серцем жителя Ріо-де-Жанейро, з гостинним та щирим характером. Ернані зізнався, що ніколи не думав відмовлятися від ролі. Навпаки, він бачив можливість розкрити свій талант.
💭 “На “Глобо” я зазвичай працюю над ексцентричними, трохи божевільними персонажами, таких героїв я грав у “За часів імператора”, “Вавилонській вежі”, “Шоколаді з перцем”. Тому я був дуже радий зіграти Мануела, героя без дивин і провин. Доброї людини, гарного батька. Добродушного хлопця без упереджень. Мануел трохи схожий на найкращу версію мене”.
💭 “Я великий шанувальник Розані Шварцман, люблю режисера Аллана Фіттермана, якого високо цінують колеги-актори та друзі, які працювали з ним. Аллан знає, як згуртувати команду, і це чудово. Запрошення на роль прийшло, я думаю, бо я грав у виставі “Сироти”, яка мала великий успіх – торік я отримав театральну премію в Ріо-де-Жанейро і був номінований на премію в Сан-Паулу. Я подумав, як чудово, що “Глобо” запросив мене зіграти чоловіка, якому вже за 60, але який все ще мріє про кохання”, – з ентузіазмом сказав він.
Яра (Сіда Морено) і Жуссара (Вілма Мело) – дві прекрасні жінки, що живуть по сусідству: одна довгий час одна, а інша – вдова, постає в образі красивої та цікавої жінки, і Мануел їх зачаровує. Крім того, Мануел володіє пекарнею, він також є батьком Пітера, персонажа з обмеженими можливостями, що підтверджує інклюзивність екранного простору “Глобо”.
“Відносини між Мануелом і Пітером дуже теплі, дуже ніжні, особливо з огляду на те, що Пітер виріс без матері. Це допомагає розширити дискусію щодо інклюзивності. Пітер не просто інвалід-візочник; він людина, яка страждає на церебральний параліч. Він чудовий актор, незважаючи на проблеми з мовленням. Телебачення живить дискусію, показуючи труднощі, з якими стикається такий хлопчик, як він, як мій син. Як він пересувається один? Чи має він свободу? Як батько, мій персонаж у страху. Суспільство ще не готове прийняти людину в інвалідному візку. Вулиці сповнені перешкод, і немає скрізь пандусів. Показати це дуже важливо. Відкриття цієї дискусії є необхідним і актуальним”, – сказав Ернані.
Наостанок актор сказав, що якби він міг повернутися в минуле і дати собі пораду, то він присвятив би себе танцям, оскільки він завжди мав пристрасть до цього мистецтва.
💭 “Якби я міг повернутися в минуле, я б також присвятив себе мюзиклам. Мені хотілося б покращити свої танцювальні навички. Зараз мюзикли мають величезний попит. Мені дуже подобається співати, я відчуваю ритм, добре співаю, але мені не вистачає знань про балет, танець, про те, як рухатися на сцені. Якби я міг, я брав більше уроків танців у дитинстві”.