Почалася підготовка до зйомки одного з найбільших бразильських проектів Netflix – 8-серійного серіалу “Протистояння” режисера Ейтора Даліа, про підпільну азартну лотерею жогу-ду-бішу, дуже популярну в Бразилії. Серіал досліджує виникнення цієї гри, як соціального явища та появу фінансової імперії, що виникла навколо неї.
В акторському складі серіалу Жуліана Паес, Андре Ламолья (що прославився завдяки іспанському серіалу “Еліта”), Шику Діаз, Жулія Бускасіо та Мел Майя. Очікується, що їхня підготовка до ролей почнеться в цьому місяці. Зйомка стартує в Ріо-де-Жанейро в січні і має завершитися у березні.
Гра жогу-ду-бішу є частиною історії Ріо-де-Жанейро вже понад 40 років і згодом стала механізмом влади та територіального панування. Гра перетворилася для бразильців на “непереборну пристрасть”. Чим більше держава забороняла і пригнічувала гру, тим ширше вона розповзалася територією країни.
Її зародження належить до кінця періоду Імперії та початку республіканського періоду. Газети того часу повідомляли, що для поліпшення фінансового стану зоопарку, розташованого в районі Віла-Ізабел, який зазнавав фінансових труднощів, Жоао Батіста Віана Дрюммонд, землевласник і рабовласник, у липні 1892 року організував лотерею, в якій гравець вибирав одну з 25 тварин. Кожна тварина була представлена чотирма послідовними цифрами від 00 до 99. Усього було 25 тварин, пронумерованих від 01 до 25 в алфавітному порядку. Числа від 00 до 99 відповідали 25 тваринам у арифметичній прогресії.
Наприклад, верблюд (8) – 29-32, а корова (25) – 97-00 (сьогодні тварина, що відповідає числу від 0000 до 9999, позначається двома останніми цифрами). Наприкінці дня організатори гри назвали ім’я тварини-переможця і вивішували номер, що виграв, на жердині. Ідея ця так швидко прижилася, що у певний період Ріо називали не столицею Республіки, а столицею гри в жогу-ду-бішу.
Гра схожа на федеральну лотерею, але з деякими відмінностями: одна з них полягає в тому, що гравець може поставити будь-яку суму, яка часто значно перевищує його можливості. Чим більша сума ставки на числову послідовність (тисячі, сотні, десятки тощо), тим більше буде приз у разі випадання. Завдяки такій гнучкості ставок гравець може вільно вибрати своє щасливе число за найменшу можливу суму із 10 000 шансів, доступних у кожному тиражі.
Указ 1941 року та закон 1946 року ознаменували початок справжньої криміналізації гри. Проте гра продовжувала процвітати в нелегальному становищі. Заходи проти гри поліцією Сан-Паулу в 1966 році майже паралізували місто. Понад 60 000 осіб залишилися без роботи. На той час вона перетворилася на бізнес із річним оборотом у 500 мільйонів доларів США, в якому було зайнято близько 1% загальної робочої сили Бразилії.
