Ремейк новели “Все дозволено” стартував перспективно, поєднуючи свій стиль з належною повагою до оригіналу. У ремейку діалоги довші, у них чіткіше виражені емоції та почуття персонажів. Тепер, схоже, мета полягає в тому, щоб зробити наміри кожного з них більш зрозумілими, хоча в оригіналі можливість іноді залишати їх такими, що не потребували пояснень, була ефективною і звучала цікавіше.
Безперечно, що при виборі сценаристки зі своїм власним стилем “Глобо” прагнуло того, щоб новела не стала просто оновленням або ремейком оригінального сценарію. Очевидно, що є намір випустити в ефір проєкт, який несе в собі певну новизну.
Судячи з початкових серій, сценаристка обрала правильний шлях, і не потрапила до пастки повторення того, що вже було зроблено раніше. У той же час збереглася певна свіжість та суть першої версії. Віддавши перевагу довгим розмовам між персонажами, Мануела відмовилася від швидких, їдких промов і різких переходів, що було характерно для головного сценариста оригіналу новели Жилберту Браги, який створив її спільно з Агіналду Сілвою та Леонор Бассерес.
Сюжет новели зосереджений на драмах та конфліктах між героями та пом’якшує політичний зміст, який був головною особливістю новели 1988 року. Дискусія про етику та чесність, яка колись була головною темою сюжету, а тепер стала свого роду тлом для оповідання, стала більш тонкою.
При цій зміні тональності Іван (Ренато Гоес) видається, швидше, хлопцем, позбавленим удачі, ніж портретом бразильця, залученого до економічних проблем країни – що було набагато очевидніше в оригінальній версії, коли цю роль виконував Антоніо Фагундес.
З іншого боку, соціальний порядок денний 2025 року не залишився поза увагою. Відмінна адаптація сварки між Ракел (Таїс Араужу) та Рубіньо (Жуліо Андраде): цього разу героїня, яку раніше лише били, дала відсіч і показала, що насильство над жінками не можна розглядати як банальність.
Режисура Пауло Сілвестріні уважна до побажань глядачів. Сцени динамічні і барвистіші, ніж зазвичай. Тут немає похмурого освітлення, на яке в останні роки перейшов “Глобо”, що дозволило позбутися “мильнооперного образу”, що викликало постійні скарги.
Не лише автору, а й акторам доведеться пройти випробування вогнем, адже вони втілюють персонажів, які увійшли до історії телебачення завдяки видатним акторським роботам.
Белла Кампос справлялася із завданням взяти на себе персонаж, якого колись зіграла Глорія Пірес. У 1 серії Белла була досить органічною. Найпроблемнішим моментом стала суперечка Марії де Фатіми зі своїм дідусем Сальвадором (Антоніо Пітанга). Це був знак того, що якщо молода актриса стримуватиметься у більш повсякденних сценах, вона може поставити під загрозу ті, які вимагають більшої драматичної сили.
Таїс Араужу чудова у ролі Ракел. Вона більш природна, на противагу більш яскравим емоціям Режини Дуарте. Різні способи гри, що досягають одного і того ж результату: створення персонажа, який одразу торкається глядачів.
Відомо, що головна примара, з якою має зіткнутися ремейк – це сама оригінальна новела, від якої він походить, і рішення, мудро знайдене учасниками, – не перемогти, а приєднатися до цього “ворога”, перейшовши на його бік.
Коли звучать перші акорди “Isto aqui o que é?” – вражаючої музичної теми з першої версії, зрозуміло, що якщо підуть цим шляхом, то, можливо, ремейк дійсно буде гідним.
