У свої 38 років і маючи за плечима 3 десятиліття кар’єри в мистецтві Ренан Монтейро каже, що переживає безпрецедентний досвід, граючи роль Жозе Аугусто у “Відродженні”. Актор каже, що його персонаж дуже сподобався публіці і що його вітають скрізь, де б він не був.
“Я керую авто, люди проїжджають повз, сигналять, махають. Нещодавно я зайшов на ринок і до мене підійшли касири і попросили сфотографуватися з ними. Я присвятив 30 років своєї професії, займаючись театром, кіно та телебаченням, завжди з великою любов’ю. Побачити такий відгук публіки – це просто чудово”, – каже він.
За сюжетом новели його герой закохався у Бубу (Габріела Медейрос). Монтейро каже, що почувається привілейованим, оскільки може розповісти цю історію:
“Ця роль – справді подарунок. Жозе Аугусто – чутливий персонаж, який прийшов у цю історію сповненим конфліктів. Цей поворотний момент покаже його зрілість. На відміну від Жозе Венансіо (Родріго Сімас), Жозе Аугусто вважає Бубу чудовою жінкою, і йому все одно, що про неї думають (адже вона трансгендер). Бути представником цього кохання в країні, де панує трансфобія і дуже високий рівень вбивств серед ЛГБТКіАП+ людей, – велика честь”.
Серіал також став для Ренана можливістю зустрітися із друзями, яких він знав усе життя. Він народився і виріс у Вижигалі, районі в південній частині Ріо, і був членом театральної групи “Nós do morro”, де познайомився з Марселло Мело-Жуніором та Хуаном Пайвою, виконавцями ролей Жозе Бенто та Жоау Педру:
“Ми з Марселло знаємо одне одного з дитинства. Хуан був моїм театральним учнем у громаді, коли йому було близько 12 років. Ми – вихідці з периферії, учасники соціальних проектів, а сьогодні ми беремо участь у праймовому серіалі. Це показує, що Бразилія – дуже талановита та різноманітна країна, і що талановитим людям справді потрібні можливості пробитися”.
Як і його герой у новелі, Ренан втратив свою біологічну матір дуже рано, коли був ще підлітком:
“Незадовго до цього я виграв стипендію для вивчення театрального мистецтва в Англії. Я повернувся і ми поставили п’єсу. То була єдина п’єса, яку вона бачила. І моя перша головна роль, я грав Шекспіра”.
Він не спілкувався зі своїм біологічним батьком до повноліття:
“Моя історія не схожа на історію багатьох бразильських сімей, у яких всю тяжку роботу виконують матері. Я познайомився з батьком через багато років, коли я вже працював на телебаченні і люди більше знали про мою історію. Мені було 25 років, і я викладав у муніципальній школі в Реаленго (район у західній частині Ріо). Він жив неподалік і одного разу прийшов до мене в гості. Сьогодні ми маємо дружні стосунки. Звичайно, є порожнеча, яка ніколи не буде заповнена, – це період творчості, дитинства”.
Він каже, що мистецтво подарувало йому ще одну маму, Ду Мораес. Після спільної роботи вони ніколи не розлучалися:
“Вона прийняла мене як свого сина, а я прийняв її як свою матір. Сьогодні ми справжня сім’я”.
Частиною сім’ї є і дівчина актора, Сара, з якою він живе і є у стосунках вже 6 років:
“Ми завжди разом. Вона була поряд зі мною у важкі періоди моєї кар’єри і зараз, у цей чудовий час. У нас є одне бажання, яке нам поки що не вдалося здійснити, – вирушити у міжнародну подорож разом. Дасть Бог, після закінчення новели нам це вдасться. Вона дуже скромна, їй подобається залишатися осторонь загальної уваги”.
