“Коли перед зйомками я переодягаюся в одяг своєї героїні і дивлюся в дзеркало, я бачу свою маму [Нілсі Тібурсіо да Сілва, якій 70 років]. Щоразу, одягаючи нове вбрання, я роблю фотографію і відправляю їй”, – каже Тетяна Тібурсіо, розповідаючи про свою героїню з новели Алессандри Поггі “Дівчина з обкладинки”.
💭 “Я щаслива, що моя героїня співає у клубі, який заснувала разом із чоловіком Себастьяном (Крідемар Акіно). Це дуже важливо, тому що наші мами та бабусі бачать себе на екрані та почуваються представленими з повагою, а не як пригнічені жінки. Ми знаємо, що в бразильській теледраматургії є типажі, засновані на расизмі та упередженнях: гаряча мулатка, бешкетна негритянка, розумниця, шахрайка. Чудово, коли є можливість, навіть у рамках стереотипів, показати людяність та незалежність цих персонажів”.
За словами актриси, Вера вписується в загальний спектр типових темношкірих персонажів – це віддана і любляча домоправителька, але при цьому вона є незалежною і впевненою в собі. Сюжет новели надає цьому стереотипу людяності.
💭 “Я розмовляла зі своєю хрещеною, зі старшою сестрою моєї матері, та її друзями. Чудово, коли є можливість подивитись на речі з погляду тих, хто жив у той час. У новелі є дуже хороші сцени, в яких моя героїня Вера аналізує мачизм та расизм. Вона наполегливо ставить складні запитання, не втрачаючи при цьому властивої їй легкості. Це розумні, делікатні, і дуже переконливі сцени, що зумовлюють виникнення роздумів.
Сексизм і расизм – теми, які торкнулися цієї історії, з важливим акцентом на фемінізм. Поки білі жінки боролися за право бути вільними від гніту та впливу суддів і батьків, ми, темношкірі жінки, боролися за право на існування. Моя героїня Вера показує, які особливості має фемінізм серед темношкірих. У сюжеті проводиться паралель із Ліжією [персонаж Паломи Дуарте], та її розумінням фемінізму. Адже в Парижі жінки-феміністки могли спалити свої бюстгальтери лише тому, що в них вдома були чорношкірі няньки, які доглядали їхніх дітей”.