У новелі Алессандри Поггі “Дівчина з обкладинки” Філіпп Лавра грає Орланду, біохіміка, який відповідає за лабораторію на миловарній фабриці “Perfumaria Carioca”. Овдовівши, він одружився на Зелії (Летісія Колін) після смерті своєї першої дружини, матері Луіса Клаудіо, на прізвисько “Чубчик” (Габріель Мілане). Крім бунтівного сина Орланду має дочку Ану Марію (Ребека Карвалью), народжену від позашлюбного зв’язку з Іоландою (Карла Крістіна Кардосо).
💭 “Практично всі чоловіки в новелі живуть у рамках норми мачізму. Шлюб Орланду та Зелії був союзом з розрахунку. Я не вважаю його лиходієм, він паразит”, – каже 39-річний актор із Ріо-де-Жанейро.
Філіпп з’являється в сцені, що запам’ятовується, у фільмі “Я все ще тут”, граючи фотографа, який просить родину Еунісі Пайви (Фернанда Торрес) не посміхатися під час фотосесії для обкладинки журналу “Manchete”, що нині не випускається.
💭 “Кар’єра актора нестабільна. Ми робимо багато речей, які мають масштаб лише у межах нашої сфери. І ми пройшли через етапи, коли жодна робота не була такою вразливою. Я ріс, спостерігаючи за грою Фернанди Торрес, і ніколи не міг уявити, що опинюся на знімальному майданчику поряд з нею. Для мене участь у цьому фільмі стала унікальним досвідом. У мене є друзі, які не знали, що я в акторському складі, і раптом вони впізнають мене, коли йдуть у кіно”.
Робота над “Я все ще тут” справді має особливе значення. Філіпп не лише актор, а й фотограф. Він часто бере з собою камеру, щоб сфотографувати своїх колег по роботі за лаштунками “Дівчини з обкладинки”:
💭 “Це моя перша повноцінна новела, це новий світ”.
Актор до цього брав участь лише у фільмах “Дочка педагога” (2019) та “Любов матері” (2019).
💭 “До цього я 11 років жив у Сан-Паулу”, – каже актор, який у юності був великим шанувальником теленовел. “Я дивився все, що тільки можна. “Нова жертва” (1995), “Фатальна спадщина” (1996) та “Непокірна” (1997) – сюжети, які залишили слід у моїй пам’яті”.
