Іскриста любов/El sodero de mi vida (2001)

https://i.imgur.com/k189lhP.jpeg
Назва: Іскриста любов
Оригінальна назва: El sodero de mi vida
Рік: 2001
Країна: Аргентина
Ідея: Adrián Suar
Сценарій: Jorge Maestro, Ernesto Korovsky
Режисер: Oscar Rodríguez, Sebastián Pivotto, Jorge Bechara
Продюсер: Pol-ka
Компанія: Pol-ka
Дистриб’ютор: El Trece Internacional
Трансляція: Canal 13, El Trece Internacional
Головна тема: Sodero de mi vida (у виконанні Palito Ortega та Lucía Galán)
Кількість серій: 231
Прем’єра: 5 березня 2001
Фінал: 25 січня 2002

Софія – психолог і сексолог. Вона самостійно виховує 7-річного сина. Її життя спокійно перебігає поряд із Орландо, чоловіком, який може вирішити будь-яку проблему. Але раптом у її серці спалахує любов до Альберто – емоційного, пристрасного, гарячого та спокусливого чоловіка. Софія все тягне і тягне з відповіддю, яку вона має дати на пропозицію Орландо жити разом, тому що відчуває, що він ніяк не може налагодити стосунки з її сином. А ось Альберто, навпаки, дуже швидко знаходить спільну мову з дитиною. Проте проблема полягає в тому, що Альберто – не чоловік для однієї жінки, у нього було безліч романів зі своїми клієнтками… На Альберто лежить обов’язок керувати фабрикою з виробництва газованої води, яку колись давно йому залишив батько. Альберто близький до втрати фабрики, тому він погоджується на пропозицію Іполіто Кампоса, батька Софії, який хоче викупити її у нього. Альберто вирішує продати свій бізнес, але претендує на те, щоб залишити собі керівництво підприємством і маленький відсоток акцій, не знаючи, що план Іполіто та його компаньйона Орландо, нареченого Софії, знести фабрику та побудувати на її місці новомодний хмарочос.

В ролях:
Andrea del Boca – Sofía Campos
Dady Brieva – Alberto Muzzopappa
Alberto Martín – Hipólito Campos
Victoria Onetto – Mónica Muzzopappa
Carola Reyna – Leonor Muzzopappa
Perla Santalla – Delia Muzzopappa
Juan Palomino – Omar Fortunato
Fabián Mazzei – Orlando
Favio Posca – Bocha
Dolores Fonzi – Romina Muzzopappa
Diego Pérez – Yiyi
Mirta Wons – Titi
Jessica Schultz – Ester
Eduardo Blanco – Luis Filkenstein
Jimena Barón – Anita Campos
Carlos Portaluppi – Raúl
Graciela Stéfani – Inés
Rita Cortese – Elsa Campos
Melina Petriella – María
Raúl Rizzo – Diego
Raúl Taibo – Vicente
Érica Rivas – Laura
Joaquín Furriel – Dani
Julieta Novarro – Cecilia
Graciela Tenenbaum – Fabiana
Facundo Espinosa – Mono
Francisco Fernández de Rosa – Nicolás
Oscar Núñez – Nono
Matías del Pozo – Manuel
Ricardo Puente – Miguelito
Sofía Bertolotto – Erica
Peto Menahem – Salomón
Adrián Martel – Llave Inglesa
Martín Seefeld – Marcelo Rodríguez
Adrián Suar – Federico Falcone
Eugenia Tobal – Magda
Juan Leyrado – el Gran Sodero
Juan Carlos Mesa – Armando/Hilario
Juan Gil Navarro – Fidel
Luciano Cáceres – Diego/Franco
Cristina Tejedor – Fernanda Giroldi
Elena Roger
Mario Moscoso
Adriana Salonia
Diana Lamas
Víctor Bó
Jorge Mayorano
Cristian Barraza Vicencio

Мануела/Manuela (1991)

https://i.imgur.com/rsv8xaM.jpeg

Назва: Мануела
Оригінальна назва: Manuela
Рік: 1991
Країна: Аргентина
Ідея: Elena Antonietto, Jorge Hayes, Norberto Vieyra
Сценарій: Stella de la Rosa, Claudio Ferrari, Oscar Ibarra, Ana Montes
Режисер: Carlos Escalada
Продюсер: Marisol Crousillat
Компанія: Crustel SA, Reteitalia, Deltavisión
Трансляція: Canal 13
Головна тема: Manuela (у виконанні Julio Iglesias); тема фінальної заставки: Se dio ti da (у виконанні Drupi)
Кількість серій: 228
Прем’єра: 1991
Фінал: 1992

Мануела та Ісабель – дві душі, дві долі та одна особа. Ісабель, перебуваючи на межі розорення, виходить заміж за Фернандо Салінаса, не люблячи його, але через кілька років їхній шлюб починає розпадатися, а потім Ісабель потрапляє в аварію і всі вважають її загиблою. А в цей час Фернандо знайомиться з Мануелою, закохується в неї, одружується з нею, навіть не підозрюючи про те, що Ісабель, обличчя якої понівечено після аварії, – жива. Вона повертається додому, маючи намір повернути те, що їй належить.

В ролях:
Grecia Colmenares – Manuela Verezza/Isabel Guerrero
Jorge Martínez – Fernando Salinas
María Rosa Gallo – Bernarda Marelli
Gabriel Corrado – Rudy Verezza
Silvia Kutika – Mariana Verezza
Cristina Murta – Mercedes Verezza
Marita Ballesteros – Teresa Salinas
Gustavo Guillén – Emilio Acosta
Nelly Prono – Gabriela
Hilda Bernard – Mme. Guerrero
Aldo Braga – Corrado Verezza
Andrea Bonelli – Silvina
Graciela Gómez – Adelaida
Pachi Armas – Dr. Pintos
Carlos Mena – Lorenzo
Fabián Pizzorno – Leopoldo
Jean Pierre Noher – Antonio
Eduardo Sapac – Art Wilson
Horacio Menite – Leonardo de la Vega
Manuela González Bird – Elisa
Horacio Peña – Padre José
Verónica Lercari – Chela
Clotilde Borella – Carlota
Andrea Politti – Luisa
Fabiana Roth – Celeste
María Silvia Varela – Felisa
Nya Quesada – Jacinta
Maurice Jouvet – Benigno (Capítulos 1 – 13)
Rodolfo Brindisi – Benigno (Capítulos 77 – 78)
Joaquín Bouzas – Dr. Villas
Horacio Dener – Rafael
Alberto Lago – Gustavo
Luis Aranda – Juan, el padre de Gustavo
Tina Elba – Mrs. Barnett
Verónica Meneguzzi – Nina
Oscar Boccia – Cosma
Lita Soriano – Amelia
Magali Moro – Rosario
Liliana Lavalle – Dorothy
Susana Monetti – Amanda
Roxana Testa – Marcia
Pilar Masciocchi – Isabel Guerrero (Capítulos 63 – 86)
Vita Escardó – Isabel Guerrero (Capítulos 86 – 165) / Anais
Gabriela Salas – Bernarda joven
Rubén Ballester – Corrado joven
Guillermo Blanco – Dr. Santillán
Mónica Galán – Enfermera Norma
Nora Kaleka – Enfermera Gladys
Giorgio Mastrota – Marcello Negri
Paulino Andrada – Víctor
Gloria Carrá – Jenny
Gustavo Rex – Amigo de Fernando en Los Ángeles
Daniela Redin – Manuela e Isabel de niña
Emiliano Kaczka – Rudy de niño
Natalia Pérez – Mariana de niña
María Laura Deambrosi – Luisa de niña
Martin Drogo – Goyo de niño
Abel Saenz Buhr – Dr. Vergara
Alejandro Milrud – Juanjo Fernández Murier
Alejandro Vega – Billy (Capítulo 1)
Heraldo Domato – Arquitecto Bosh (Capítulo 1)
Marta Longo – Bruja Siciliana (Capítulo 7)
Javier Drogo – Tito (Capítulo 7)
Roberto Fiore – Padre de Emilio
Jorge Baza DeCandia – Dr. Gogni
César André – Dr. Suarez
Roberto Dairies – Joyero Sáenz
Beatriz Thibaudin – Eleonora (vendedora de pieles)
Jorge Schubert – Martin
Carlos Garric – Recepcionista del Hotel Hassler
Osvaldo Guidi – Dr. Collazo
Oscar Ferreiro – Señor Incháustegui
Pablo Novak – Jean Carlo
Bibiana Gonzales – Enfermera (Capítulo 63)
Hugo Castro – Salvador
Elena Perez Rueda – Inés
Pablo Franchini – Paolo
Jesús Berenguer – Dr. Paez
Patricia Linares – Renata
Ernesto Michel – Dr. en Italia (Capítulo 58)
Paola Krum – Enfermera en Italia (Capítulo 58)
Amadeo Ronco – Sr. Rogelio
Sandra Di Milo – Eulalia
Marcela Ferradás – Betty
Silvina Bosco – Carla
Martin Coria – Sobreviviente del accidente (Capítulo 61)
Damián Iglesias – Tino
Rubén Green – Señor Lilian
Diana Ingro – Berenice
Elvio Galván – Aldo
Elsa Piuselli – Madre Hortensia
Luis María Mathé – Juez Aguirre
Luis Cordara – Inspector Luna
Fernando Madanes – Dr. Cruz
Pablo Abas – Agustín
Stella de la Rosa – Vera
Diana Maggi – Directora de la escuela de Cañada Seca
Miguel Ángel Paludi – Valentín

Красуня (Красиве личко)/Cara bonita (1994-1995)

https://i.imgur.com/k34W4Sj.jpg

Назва: Красуня (Красиве личко)
Оригінальна назва: Cara bonita
Рік: 1994-1995
Країна: Аргентина
Компанія: Telefe
Ідея: Raúl Lecouna
Режисер: Gaita Aragona, Rubén Marucci
Сценарій: Raúl Lecouna
Продюсер: Raúl Lecouna
Художник: Maria Villarino, Celina Amadeo, Tita Amadeo
Кількість серій: 130
Головна тема: Nuestra canción (у виконанні Portofino)
Прем’єра: 31 жовтня 1994
Фінал: 28 квітня 1995

У багатого дона Гервасіо є 3 синів: Рейналдо, Іван і Хуан.
На сімейному святі батько оголошує про те, що весь статок, який перейшов йому від його матері – Феодори, перейде до того сина, який першим народить йому онука. Брати починають змагатися між собою, намагаючись отримати спадщину. Іван у розпачі – його наречена – Роміна виявляється безплідною. Але несподівано в його житті з’являється прекрасна Нене. Нене та Іван закохуються один в одного, але Роміна не має наміру втрачати завидного нареченого, а Рейналдо та Хуан – сімейного статку.

В ролях:
Catherine Fulop – Nené
Fernando Carrillo – Iván Manteloni
Carolina Papaleo – Gabriela Fernández
Alfonso De Grazia – Gervasio Manteloni
Juan Manuel Tenuta – Mauricio
Manuel Carrillo – Juan Cruz Manteloni
Henry Zakka – Martin
Margarita Ros – Romina
Boy Olmi – Reynaldo Manteloni
Claudio Gallardou – Julio
Liliana Custo – Celeste
Mónica Santibáñez – Betty
Solange Mathou – Verónica
Mimí Ardú – Gladys
Marina Borensztein – Valeria
Marina Vollmann – Griselda
Jorge Velurtas – Gregorio
Iván Mudryj – Toscanito
Adela Gleijer – Concepción
Luis Aranda – Gutiérrez
Nya Quesada – Fedora
Juan David – Eduardo
Mike Amigorena – Enfermero

Самотній голос у телефонній трубці/Una voz en el teléfono (1990)

https://i.imgur.com/jE5SCv0.png

Назва: Самотній голос у телефонній трубці
Оригінальна назва: Una voz en el teléfono
Рік: 1990
Країна: Аргентина
Ідея: Alberto Migré
Режисер: Jorge Montero, Maria Ofelia Carranza
Продюсер: Mario Santa Cruz, Claudio Paz, Daniel Galera
Головна тема: Una lágrima sobre el teléfono (у виконанні Paz Martínez)
Трансляція: Canal 9 Libertad

Лаутаро Ламас – геніальний композитор, визнаний публікою та критиками. Його життя наповнюють музика, кохана дружина та чарівна маленька донька. Але одного разу зла доля позбавляє Лаутаро дружини – вона гине в автомобільній катастрофі. Лаутаро невтішний, його життя стає схожим на кошмарний сон. Він забуває про дочку, яка страждає від втрати матері, закидає музику, ламаючи свою кар’єру, і знаходить розраду у випивці. Поступово знаменитий композитор стає звичайним алкоголіком. Батько Лаутаро вирішує допомогти синові подолати нещастя та поміщає його у спеціальний центр для боротьби з алкогольною залежністю. Будівля знаходиться навпроти невеликої установи, де мешкає красива дівчина Ана. Життя Ани не було легким – дівчина росла серед жахливої бідноти та сімейних розбратів батьків, у будинку, де ніколи не було кохання. Доля подарувала їй зустріч із багатою і великодушною сеньйорою, яка й прилаштувала Ану в будинок милосердя, де дівчата її віку займаються домашнім господарством та надають допомогу іншим. У цій установі є телефон довіри, куди може зателефонувати будь-хто і поговорити з однією з “сестер милосердя”. Так, завдяки телефонному дроту, Лаутаро та Ана знайомляться, не знаючи, що знаходяться зовсім поруч один від одного.

В ролях:
Raúl Taibo – Lautaro Lamas
Carolina Papaleo – Ana Oromi
Duilio Marzio – Guido Lamas
Elizabeth Killian – Silvia Najera Elizondo
Ivo Cutzarida – Santiago
Alejandra Darín – Nené
Juan Darthés – Daniel Torres
Miguel Jordán – Padre Gastón
Daniel Lemes – Padre Miguel
Laura Novoa – Verónica Vitale
Mabel Pessen – Bernardita
Dora Prince – Sor Karen
Adriana Salonia – Nélida Guzman
Andrea Acatto – Cintya Castro
Romina Bongiovani – interna
Victoria Carreras – Daniela
Lisandro Carret – Nolo
Vita Escardó – Nara Riglos
Adriana Gardiazábal – Delmira
Alfredo Iglesias – Monseñor Arce
Susana Monetti – Dra. Portela
Susana Ortiz – Yolanda
Marcelo Taibo – Emilio
Rita Terranova – Verónica
Vanina Quiroga
René Bertrand
Gabriela Peret
Anahí Martella
Lorena Bredeston
Carlos Mena
Carlos Zárate

Бет Гуларт на спектаклі “SER ARTISTA”

Бет Гуларт: “Чудовий вечір на виставі “SER ARTISTA” з присутністю на сцені нашої коханої Ірені Раваші, однієї з наших лауреатів, а також безлічі дорогих друзів та публіки, яким ми присвячуємо наше мистецтво, наше ремесло. Бути артистом – значить бути інструментом людства, пам’ятаючи, що кожна людина має у собі мистецтво, ми всі по-своєму, зі своїми особливостями та якостями. Мистецтво і культура — це наша ідентичність, вони є частиною нас. Цінуйте нашу культуру, нашого артиста, йдіть у театр”

https://i.imgur.com/5mwgftj.jpeg
https://i.imgur.com/zrnyUpx.jpeg
https://i.imgur.com/EOSLnbz.jpeg
https://i.imgur.com/qUWpDrx.jpeg
https://i.imgur.com/pH6Fmzu.jpeg
https://i.imgur.com/mL7llwq.jpeg

Вівіана Сакконе в El Botones в Teatro Provincial, Mar del Plata в ролі нареченої Ноелії

El Botones – комедія, повна божевільних ситуацій, яка показує, наскільки складною може бути шлюбна ніч.

https://i.imgur.com/wCMyeQw.jpeg
https://i.imgur.com/gtijQNq.jpeg
https://i.imgur.com/su77Yq3.jpeg

Таємне ім’я Бога/Por el nombre de Dios (1999)

https://i.imgur.com/01WLnPp.jpg

Назва: Таємне ім’я Бога
Оригінальна назва: Por el nombre de Dios
Рік: 1999
Країна: Аргентина
Компанія: Pol-ka
Кількість серій: 13
Режисер: Jorge Nisco
Ідея: Adrián Suar

У 1515 році алхімік Гермес отримує дві однакові ємності. В одній з них міститься священна таємниця, що зберігалася протягом кількох століть: соте ім’я Бога, яке б похитнуло віру людства, якби його виявив інквізитор Хуліан Де Ла Серна. На щастя, Гермесу разом з другом Мануелем і відданим слугою Лісандро вдалося розбити правильну ємність, і в ній вони знайшли магічну рідину, а також два папіруси, в яких повідомлялося, що соте ім’я Бога буде розкрито в 1999 році, коли народиться хлопчик, плід любові незайманки і чоловіка, який не заплямував себе кров’ю. Гермес та його друзі зупиняють свій вибір на дівчині Аріані, чистій душею та тілом, якій судилося виносити хлопчика. Вони відправляють її у новий світ, давши їй випити магічну рідину. До неї приєднується Мануель, який випив особливий еліксир, завдяки якому він зможе дожити до останнього тисячоліття. Де Ла Серна, який отримує наказ виявити ім’я Бога, слідує за ними під час довгої подорожі через 4 століття, доки вони всі не опиняються у 1999 році. На початку останнього року тисячоліття Пабло дарують два папіруси, які розкривають священну таємницю. Ця таємниця цілком змінить його життя. Він не може відмовитись від подарунка, оскільки обраний для порятунку людства. Він має виконати цю місію в ім’я Бога…


В ролях:
Alfredo Alcón – Julián de la Serna
Adrián Suar – Pablo Rios
Carina Zampini – Ariana
Federico D’Elía – Damián
Pompeyo Audivert – Lisandro
Celina Font – Laura
Aldo Braga – Manuel
Horacio Roca – Nielsen
Tony Vilas – Hermes
Daniel Aráoz – Juan
Roly Serrano – Pedro
Jorge García Marino – Salazar
Edgardo Moreira – Retto
Luis Minces – Ambró
Mónica Santibáñez – Patricia
Héctor Da Rosa – Salas
Marcelo D’Andrea
Juan Carlos Ricci – Médico
César Bordón – Policía
Carlos Portaluppi – Barrachina
Héctor Nogués – Forense
Luciano Cáceres – Paciente Psiquiátrico

Дикий ангел/Muñeca brava (1998)

https://i.imgur.com/cCJ5HyT.jpeg

Назва: Дикий ангел
Оригінальна назва: Muñeca brava
Рік: 1998
Країна: Аргентина
Ідея: Enrique Torres
Сценарій: Enrique Torres
Режисер: Hernán Abrahamnsohn, Gaita Aragona, Víctor Stella
Продюсер: Raúl Lecouna
Головна тема: “Cambio dolor” (у виконанні Natalia Oreiro)
Кількість серій: 270
Трансляція: Telefe
Прем’єра: 16 листопада 1998
Фінал: 17 грудня 1999

Дикий ангел (ісп. Muñeca brava — “Хоробра лялька”) — популярний аргентинський серіал 1998-1999 років виробництва телеканалу Telefe, який транслювався більш ніж у 60 країнах світу. Головні ролі у серіалі виконали Наталія Орейро та Факундо Арана.
Дівчина, яка виросла без батьків і вихована в монастирі, з високим почуттям власної гідності гідна великого та серйозного кохання. Саме такою є героїня серіалу “Дикий ангел” Мілагрос. Час монастиря закінчився. А жити на щось треба. Разом із подругою Глорією дівчина заробляє на життя, торгуючи дріб’язком та миючи чужі машини. При цьому обов’язки суворо розділені: спочатку одна із подруг закидає машину яйцями, а потім друга ці яйця змиває за оплату.
Вечорами подруги проводили час на дискотеках, де Мілагрос якось сподобалася хлопцю на ім’я Іво. Це була їхня перша зустріч, але не остання. На стадіоні, під час футбольного матчу, при випадковій зустрічі між Мілагрос та Іво стався конфлікт, внаслідок якого юнак був облитий водою. Він просто не впізнав дівчину з дискотеки та назвав її хлопчиком. Та це й не дивно. Зовні схожа на хлопчика, з характером кішки, безмежно закохана у футбол, дівчина прийшла на матч брудна, в пошарпаному одязі, і поводилася як хлопець.
З того часу долі цих двох молодих людей почали перетинатися з постійною наполегливістю. Настав момент, коли Мілагрос була змушена влаштуватися на роботу служницею. Знати б, що Федеріко, господар будинку, в якому Мілагрос працює, це її рідний батько, який кинув її матір вагітною, коли Мілагрос ще й на світ не з’явилася! Що це та людина, яку дівчина ненавиділа все своє свідоме життя, і якій вона все життя мріяла плюнути в обличчя за своє сирітство. Знати б, що сином господаря будинку є той самий Іво, з яким у Мілагрос дедалі сильніше виявлялися взаємні почуття.
Звичайно, цим почуттям просто необхідно було пройти через велику кількість випробувань. Скільки негативних емоцій доставляє лише дружина Федеріко, Луїса, погана та неприємна жінка. Які тільки підступи вона не влаштовує, щоб відносини між Іво та Мілагрос були зруйновані. Анхеліка, мати Федеріко, чимало зусиль доклала для того, щоб прищепити Мілагрос світське виховання, навчити її розбиратися в людях.
Ще не знаючи, що вона є рідною бабусею Мілагрос, Анхеліка з любов’ю ставилася до служниці у своєму будинку і намагалася вберегти її від підступів та інтриг з боку Луїси та сестри Іво Вікторії. Але й Вікторія, відчувши душу Мілагрос, дуже скоро потоваришувала з нею і надавала всіляку моральну підтримку. А Мілагрос, проживаючи в будинку Федеріко, не лише знайшла своє кохання. Перед нею випливло минуле її сім’ї, і ця сім’я виявилася родиною Федеріко.
Новий виток інтриги. Чи можуть любити один одного брат і сестра, якими виявилися Мілагрос та Іво? Як поведуться закохані, помінявшись місцями на класових сходах? Чим більше ставити перешкод для справжніх закоханих, тим міцніше це кохання стає. Якщо Мілагрос та Іво не бачили перешкод для любові, то інші члени сім’ї мали протилежну думку. І ця думка відповідала моральним підвалинам католицької сім’ї: брат і сестра не можуть перебувати у шлюбних стосунках. І лише троє людей знали сімейну таємницю, яку тримали за сімома замками. Ні Луїса, ні Федеріко, ні Анхеліка нікому не розповідали, що Іво не кревний син Федеріко. На щастя, зрештою, ця таємниця таки вирвалася на волю.

В ролях:
Natalia Oreiro – Milagros Esposito/Milagros Di Carlo “La cholito” / “Carlitos”
Facundo Arana – Ivo Di Carlo/Ivo Miranda
Arturo Maly – Federico Di Carlo
Fernanda Mistral – Luisa Rapallo de Di Carlo
Norberto Díaz – Damián
Verónica Vieyra – Victoria «Vicky» Di Carlo Rapallo
Lydia Lamaison – Doña Angélica viuda de Di Carlo
Victoria Onetto – Adelina «Lina» de Solo.
Mariana Arias – Andrea
Silvia Baylé – Amparo Rodríguez alias Socorro «Soco» de García
Segundo Cernadas – Pablo Rapallo
Osvaldo Guidi – Bernardo Avelleyra
Valeria Lorca – Martha
Gabriela Sari – Gloria Esposito
Pablo Novak – Alfredo Luis Solo «Bobby»
Gino Renni – Ramón García Parapuchino.
Marcelo Mazzarello – Morgan «Rocky»
Sebastián Miranda – Chamuco
Humberto Serrano – el padre Manuel Miranda
Arturo Bonín – Alfredo
Brian Caruso – Gamuza
Isabel Macedo – Ana
Paola Krum – Florencia Rizzo de Di Carlo-Miranda
Diego Ramos – Sergio Costa Júnior
Paula Siero – Marina Rizzo de Rapallo
Marita Ballesteros – Rosario «Rosi» Avelleyra de Albertini
Lorena Meritano – Carolina Domínguez
Gustavo Guillén – Fabrizio Rizzo alias Daniel Breyla
Gogó Andreu – Don Pepe
Roberta Casal – Hilda Lázzari
Florencia Ortiz – Pilar
Mercedes Funes – Paulina
Leonora Balcarce – Adriana Gómez
Emilio Bardi – Padre de Gamuza
Rodolfo Machado – Néstor Miranda

Джованна Еубанк перефарбувалася в рудий колір

https://i.imgur.com/AvtQM8X.jpeg

“Я руда. Так! Я – нова лисичка на районі! Велике дякую Кeune Brasil за втілення цієї мрії в реальність! Я ДУЖЕ люблю вас! Як вам??? Ви схвалюєте???”, – написала актриса та телеведуча у соцмережах.

Бідняки/Gasoleros (1998)

https://i.imgur.com/mlKPVlH.jpeg

Назва: Бідняки
Оригінальна назва: Gasoleros
Рік: 1998
Країна: Аргентина
Ідея: Adrián Suar
Сценарій: Gustavo Barrios, Ernesto Korovsky
Режисер: Óscar Rodríguez, Sebastián Pivotto, Jorge Bechara
Компанія: Pol-ka
Трансляція: El Trece
Головна тема: Gasolero (у виконанні Vicentico)
Кількість серій: 2 сезони, 464 серій (258 та 204)
Прем’єра: 5 січня 1998 року; 2 сезон – 22 березня 1999
Фінал: 30 грудня 1999

Сюжет ґрунтується на демонстрації щоденного життя родини середнього класу Panigasi. Глава сім’ї – Héctor (Хуан Леїрадо), має майстерню разом із родичами та друзями. Розвиток теленовели концентрується на зародженні роману між Héctor і Роксаною Пресутті (Мерседес Моран), жінкою, яка одружилася з людиною, яку, на її думку, вона любить, Jorge (Мануель Кальяу), доки він не дізнається про Héctor.
Emilia (Сільвіа Монтанарі) – інший центральний персонаж у сюжеті, що має бар, у якому відбудуться багато історій, що з’явилися протягом теленовели.
Це теленовела, яка відображає найзагальніші аргентинські звички та життя людей середнього класу, в епосі, в якій вона була зроблена.

В ролях:
Juan Leyrado – Héctor Panigazzi
Mercedes Morán – Roxana Presutti
Nicolás Cabré – Alejo
Manuel Callau – Jorge
Dady Brieva – Tucho
China Zorrilla – Matilde
María Fiorentino – Felicidad
Nicolás Pauls – Sebastián
Matías Santoianni – Darío
Pamela Rodríguez – Sandra
Luciano Leyrado – Javi
Melina Petriella – Valeria
Jimena Barón – Loli
Mariano Martínez – Diego
Pablo Rago – Bonzo
Valeria Bertuccelli – Elbita
Favio Posca – Bambi
Malena Solda – Luciana
Héctor Bidonde – Benito
Silvia Montanari – Emilia
Rubén Rada – Liber
Alejandro Fiore – Mario
Cecilia Milone – Isabel
Fabio Aste
Yaco González – Palo

Енжі Сепеда: “Платформи сприяли тому, що виробництво колумбійських проектів стало відомішим і високо цінується”

https://i.imgur.com/iaxu9pG.jpeg
У рамках 63-го Міжнародного кінофестивалю в Картахені-де-Індіас (FICCI) колумбійська актриса Енжі Сепеда здобула міжнародну нагороду за досягнення у кар’єрі. Нагорода присуджується за її 30-річну артистичну кар’єру, під час якої вона брала участь у різноманітних національних та міжнародних проектах.

З приводу цього досягнення актриса сказала, що почувається щасливою і наповненою радістю: “Я вдячна за те, що через стільки років отримала визнання від своєї країни і возз’єдналася зі своїм корінням. Я щаслива бути у Картахені, місті, де пройшло моє дитинство, на такому важливому фестивалі, який я ціную”.

На початку 1990-х років Сепеда почала зніматися в теленовелах, таких як Прокляття раю, Лише жінка і Свічка. Дебют у кіно відбувся у фільмі “Приходить разом із дощем” (1996). З того часу вона зіграла кілька персонажів, таких як Рехіна Парехо у фільмі “Пабло Ескобар, господар зла” (2012). Вона продовжує захоплюватися художніми фільмами, знімаючись у таких картинах, як “Любов під час холери” (2007), “Зерно тиші” (2015) та зовсім недавно – “Скажи мені, чого ти хочеш (насправді)” (2023).

За її словами, за 3 десятиліття своєї кар’єри вона стала свідком трансформації колумбійської індустрії, і зараз вона здається їй міцнішою, ніж будь-коли. Крім того, вона вважає, що поява платформ сприяла тому, що колумбійські проекти стали більш відомими та гідно оціненими. “Вже багато років знімаються фільми, які мають великий успіх за кордоном, і це створює більше можливостей для акторів тут”, – додала вона.

Вона також наголосила, що закон про кіно дав більше можливостей для працевлаштування у цьому сегменті, сприяючи його зміцненню.

Говорячи про майбутнє, Сепеда наголосила на важливості подальшого розвитку спільного виробництва, щоб місцеві актори могли брати участь у більшій кількості міжнародних постановок. У цьому сенсі вона говорить про необхідність створювати більше історій, які розгортаються у різних куточках планети і в яких звучать різні акценти, “без необхідності постійно пояснювати, чому”.

Зрештою, вона виступила на захист солідарності між актрисами. Вона згадала про своїх колег, таких як Крістіна Уманья, Марсела Мар та Патрісія Кастаньєда, з якими її пов’язують відносини взаємної підтримки та захоплення. “Ідея полягає в тому, щоб продовжувати надихати нові покоління, щоб в акторському мистецтві було більше жінок”, – сказала вона.

https://i.imgur.com/9qTv7O5.jpeg
https://i.imgur.com/mUxAqlX.jpeg
https://i.imgur.com/bavf67K.jpeg
https://i.imgur.com/qob8eXk.jpeg
https://i.imgur.com/UwGEKA4.jpeg
https://i.imgur.com/0N51Sc3.jpeg

Після завершення новели “Жінки самі за себе” Дебора Секку попрощалася зі своєю героїнею, змінивши колір волосся

https://i.imgur.com/j96bO6r.jpeg
Після завершення новели “Жінки самі за себе” Дебора Секку попрощалася зі своєю героїнею, змінивши колір волосся за допомогою засобу L’Oréal Paris “Досконалість без аміаку”. Її відтінок – темний блонд, осінній тренд, який став хітом на тижнях моди у Сан-Паулу. Дебора розповідає про свій новий образ.

“Як актриса, я вважаю, що зовнішні зміни відбуваються через персонажів, наприкінці роботи над новелою, коли хочеться змінитись і відволіктися від персонажа. Зміни у моїй зовнішності набагато більше пов’язані з моїм професійним, ніж з особистим життям, тому що моє тіло залежить від персонажів, яких я граю, та історій, які я розповідаю”, — пояснює вона.

Дебора – еталон краси на будь-якому етапі життя. Актриса піклується про своє волосся щодня.

“Я доглядаю своє волосся, дбаю про його ріст, а також про зачіску, тому що ми часто змінюємося, носимо перуки, шиньйони і волосся псується”, — каже вона.

Дебора наголошує на одній речі, яка є невід’ємною частиною її життя.

“Я ніколи не припиняю користуватися термозахистом. Я часто користуюсь прасочками, фенами, і термозахист незамінний, як і багато інших засобів”.

Дебора належить до мільйонів бразильців, які страждають від андрогенетичної алопеції, відомої в народі як облисіння. Актриса розповідає про захворювання, яке переважно зачіпає шкіру голови.

“Після того, як я почала лікування і виявила, що воно дає ефективний результат, я можу жити з цим захворюванням легко і спокійно”, — каже вона.

У свої 44 роки Дебора вважає, що її відносини з Всесвітом і з собою покращилися.

“Сьогодні це набагато здоровіші стосунки. Я вважаю, що той факт, що я ще й актриса, що завжди використовую своє тіло для створення персонажа, означає, що у мене немає цієї естетичної прихильності, правда? Сьогодні я також ставлюся до цього набагато зріліше, приймаючи себе такою, якою я є”, – наголошує вона.

Дебора пояснює цю еволюцію безпекою, яку вона набула з роками:

“Коли ми молоді, ми постійно шукаємо зовнішнього схвалення, схвалення від інших, великої невпевненості в собі, пошуку досконалості, яка неможлива і не існує. З роками ти починаєш приймати себе таким, яким ти є, розумієш, що ніхто у світі не досконалий, і що це нормально, коли ти теж недосконалий. Сьогодні я ставлюся до своїх недоліків набагато легше і вітаю їх і приймаю всі свої недосконалості”.https://i.imgur.com/EmD3nKw.jpeg

Родріго Ломбарді готується вступити у новий етап у своїй кар’єрі

https://i.imgur.com/hxwNsMK.jpeg
Родріго Ломбарді, відомий за роллю в кількох успішних новелах “Глобо”, готується вступити в новий етап у своїй кар’єрі. Артист розповів про можливість розпочати міжнародну кар’єру.

“Якщо це станеться, я готовий, – попередив він. — Приємно усвідомлювати, що ринок відкривається не лише для бразильців, а й для всіх інших. Я думаю, що фільми та п’єси створюються для великих акторів. Якщо акторові відмовляються дати шанс через його національність, програють усі. Якщо це станеться, я буду готовий”, — каже Ломбарді, який з нетерпінням чекає на цей момент.

“Я надзвичайно схвильований і радий, що мій друг знявся у голлівудському фільмі, — розповів Родріго, говорячи про свого друга Габріеля Леона, який знявся у фільмі “Феррарі”. — Ми з ним наче брати. Я дуже люблю Габріеля, я стежив за ним із самого початку. Ми працювали разом над 2 проектами і дуже швидко порозумілися. Ця дружба триває з 2015 року, ми часто спілкуємося. На початку зйомок “Таємних істин” я побачив юнака, який відрізнявся від інших, який завжди був на задвірках, завжди віддалявся. Тому я звернувся до нього так: “Хлопче, іди сюди! Іди до дядька”. І з того часу ми ніколи не переставали спілкуватися, — додав Ломбарді, який має намір піти стопами свого друга. – Він мій приятель. Все, що станеться з цього моменту, відбуватиметься цілком природно”, – робить висновок він.https://i.imgur.com/RV1Y6rJ.jpeg
https://i.imgur.com/IczLKZo.jpeg