Місяць: Вересень 2024

На думку журналіста Флавіо Рікко, велика ймовірність того, що Агіналду Сілва запросить Жозе Майєра у свою майбутню новелу “Три грації”. Однак для цього сценаристу знадобиться отримати дозвіл від телекомпанії, а також переконати актора, який не хоче повертатися до новел, прийняти запрошення.

74-річний Майєр живе на відокремленій фазенді зі своєю родиною та спілкується з шанувальниками через соцмережі. Жозе Майєр був відсутній на телебаченні з 2017 року, коли його за лаштунками компанії звинуватили у сексуальних домаганнях. Справа завершилася звільненням актора з “Глобо”.

Сілва та Майєр неодноразово працювали разом, наприклад, у новелах “Тієта” (1989), “Непокірна” (1997), “Хазяйка долі” (2004), “Вишукана гравюра” (2011) та “Імперія” (2014), і це співпраця була дуже успішною.

Журналіст також нагадує, що Сюзанна Віейра, Крістіане Торлоні, Кароліна Дікманн, Марина Руй Барбоза та Мільєм Кортаз також входять до улюбленців сценариста. Але офіційно про акторський склад поки що нічого не відомо, оскільки робота над сценарієм новели лише розпочалася.

Нагадаємо, раніше Майєр натякнув, що за певних умов міг би повернутися на телебачення. У своїх соцмережах актор писав:

“Агіналду вже боровся від мого імені. Якби нас звела доля, я прийняв би його, як син батька”.

Над сценарієм новели “Три грації” працюватимуть “три Сілви”: співавторами Агіналду Сілви стануть Віржіліо Сілва та Зе Дассілва, з якими сценарист співпрацював під час роботи над новелами “Імперія” та “Сьомий хранитель”.

“Система роботи варіюється: іноді співавтори допомагають головному сценаристу обміркувати історію або попрацювати над її структурою, але більшу частину часу роль команди співавторів полягає в написанні діалогів. Вони часто пишуть по 15 сторінок на добу. Для цього кожному співавтору потрібно бути налаштованим на спільну роботу, усвідомлювати основний задум сюжетної лінії кожного персонажа та відповідати авторському стилю основного сценариста”, – каже Зе Дассілва.

Перше фото Лілії Кабрал в образі Марістели, лиходійки з 6-годинної новели Алессандри Поггі “Дівчина з обкладинки”. Світська левиця Марістела хитра, розважлива і дуже розумна. Вона йде на крок попереду інших персонажів новели, будуючи їм підступи і домагаючись виконання своїх планів.

Будучи власницею однієї з найбільших миловарних фабрик у Бразилії, вона категорично проти весілля свого спадкоємця, ловеласа Жуліано (Фабіо Ассунсон) на Кларисі (Карол Кастро). Коли внаслідок нещасного випадку Клариса втратить пам’ять, Марістелі спаде на думку ідея вигадати для жінки хибне минуле, видавши свою секретарку Зелію (Летісія Колін) за її сестру, а незаконнонароджену дочку свого сина Жуліано за її дочку.

На думку Едуардо Стербліша, його герой з новели Алессандри Поггі “Дівчина з обкладинки” стане персонажем, що привносить у сюжет зухвалість та свіжість:

“Його звати Алфреду Оноріо, він шикарний чоловік. Алфреду веде телевізійну програму в Ріо-де-Жанейро в 1950-х роках, приблизно як відомий бразильський ведучий Флавіо Кавалканте (1923-1986), але я не хочу орієнтуватися конкретно на нього, мені цікавіше створити мікс з архетипів бразильських ведучих. Алфреду отримує нагороди за свою програму, тому моє головне завдання – зробити його хорошим ведучим”, – каже він. “А ще він дуже любить свою дочку Еуженію, яку грає Клара Кастаньо. Клара – справжній професіонал, вона напевно грає краще за мене, адже вона знімається з 2 років. Можливо, вона грає найкраще в новелі, поступаючись лише Лілії Кабрал (сміється актор)”.

До того ж, у новелі я знову буду в парі з Марією Едуардою де Карвальу, з якою вже грав в іншій 6-годинній новелі “Нас було шестеро”. А ще мій герой матиме роман з героїнею Марії Флор. Інакше кажучи, я у дуже хорошій компанії. Дуже важливо не погоджуватися на якусь роботу, навіть якщо вона прекрасна, якщо я не бачу себе в пропонованому мені персонажі. Я не погоджуюсь на роль лише заради того, щоб з’ясувати на екрані, або заробити гроші… Я хочу бути артистом, і не прагну стати багатим, знаменитим чи крутим. Тому я вибираю те, що мене захоплює. Можливо, тому й у мене все йде добре, бо коли ти робиш щось із впевненістю, все виходить”.

В інтерв’ю програмі “Persona em Foco” каналу “TV Cultura” Вера Фішер згадала про свої непрості стосунки з колишнім чоловіком, актором Феліпе Камаргу.

“Коли я знімалася у новелі “Мандала”, зі мною трапилося те, чого ніколи раніше не траплялося. Я і раніше знімалася в новелах з красивими та улюбленими акторами… Але я, будучи на той момент одружена з Перрі Саллесом, закохалася у Феліпе Камаргу, так само, як і моя героїня Йокаста в його героя Едіпа”, – розповіла Вера Фішер, якій на даний момент 72 роки. “Оскільки я не люблю брехню, я не хотіла вести подвійне життя, і ми з Перрі розлучилися. І мені, і Перрі і особливо нашій спільній дочці Рафаелі було нелегко”.

В інтерв’ю Вера Фішер зізналася, що полюбивши Феліпе Камаргу, вона повністю змінилася.

“Я немов потрапила у вир. Всі друзі, які були спільними з Перрі, пішли з мого життя. У мене з’явилися спільні друзі з Феліпе, які були молодші, сміливіші, відвертіші, любили лихословити … мені це жахливо подобалося! Це були часи наркотиків, і я подумала, що для того, щоб вписатися в нову компанію, мені доведеться робити те саме, що роблять вони. Я відкрила для себе новий світ, який виявився мені надзвичайно привабливим”.

Від стосунків із Феліпе у Вери народився син Габріель, якому зараз 31 рік.

“Вся Бразилія знає, що мої стосунки з Феліпе були бурхливими. В нас обох були сильні характери. Ми прожили разом 9 років, але часто лаялися та билися. Якби ми залишилися разом, могли б статися й серйозніші речі”, – додала Фішер, маючи на увазі взаємні нападки.

Каміла Кейроз та Клеббер Толедо розповіли про свої плани щодо збільшення сім’ї, повідомивши, що незабаром, можливо, усиновлять дитину. Раніше Каміла мріяла завести кількох дітей.

“Я дуже хотіла народити трьох, але тепер уже не так у цьому впевнена. Двоє – це вже добре”, – почала Каміла, а її чоловік додав:

“Нехай буде так, як буде, у нас все вийде. Ми також часто говоримо про усиновлення і завжди обговорювали це. Навколо багато одиноких дітей, які потребують сім’ї. Ми і любитимемо прийомних дітей, але всьому свій час”, – підсумував Клеббер Толедо.

Адріана Естевес розвеселилася, коли її похвалили за те, що вона виглядає “все молодшою ​​і молодшою”, і запитали, як вона доглядає за шкірою, щоб підтримувати її в ідеальному стані.

“Думаю, зараз я виявляю максимум можливого марнославства. Мені здається, я більше дбаю про своє здоров’я і про те, щоб виглядати якнайкраще для людей, з якими я спілкуюся, для людей, з якими працюю. Це потребує зусиль. Але я не користуюся кремами… Хоча мама мріє змусити мене частіше наносити косметику. Вона каже: “Доню, а ти не хочеш нафарбувати губи?” – “Ні” – відповідаю я. Я волію поводитися як серфінгістка, і не наносити макіяж (сміється вона)”.

Коли її запитали про ейджизм, Адріана похвалила те, як сучасні жінки борються із упередженнями.

“Я думаю, що розширення прав та можливостей, і наша боротьба з ейджизмом приносить нам багато користі. Мені дуже подобається боротися з ейджизмом, виступати проти нього – це приносить мені багато користі”, – сказала вона.

Незважаючи на те, що її роботи користуються популярністю в Інтернеті – через меми та відео зі сценами, які стають вірусними, – у Адріани немає соціальних мереж, і бажання заводити їх:

“Я не хочу. Думаю, що це змусить мене дуже хвилюватися, а мені потрібно зосередитися на своїй роботі, на коханні. Для мене соцмережі це такий собі тригер, який може і змусити мене вийти з того стану зосередженості, який мені потрібний у житті”, – пояснила вона.

Незважаючи на віддаленість від Інтернету, актриса підтримує зв’язок із віртуальним світом, коли може:

“Я спілкуюся з близькими друзями, які кажуть: “Адріана, подивися” і надсилають мені всякі смішні меми. Мені це здається кумедним (сміється). Мої діти теж користуються соцмережами обережно та дбайливо. Вони захоплюються цим, тому що це дуже важливо для їхнього покоління, але вони обережні. Я знаю, що, можливо, щось у соцмережах може бути добрим і корисним, але намагаюся виважено підходити до всього та уникати того, що може мені нашкодити”, – пояснила вона.

Вівіані Араужу готується повернутися в новели в ролі Розані, жінки, обожнюючої розкіш, із 7-годинної новели Клаудії Соуту “Віражі долі”.

“Мені дуже хотілося повернутися в новели, і, коли я отримала це запрошення, я була у нестямі від радості і дуже щаслива. Я повністю присвятила себе цій роботі та зосередилася на ній. Можливість знову працювати з Аілтоном Грасою, який зіграє мого чоловіка – це привілей, тому що він чудовий колега”, – каже вона.

Це буде найтриваліша робота Вівіані з того часу, як у 2022 році вона народила Жоакіма, сина від бізнесмена Гільєрме Мілітау.

“Будучи матір’ю, вміти поєднувати роботу та життя складно, але мені це вдалося. У мене є група підтримки, яка також допомагає мені, піклуючись про сина, коли мене немає поряд”.

Що стосується можливості мати ще дітей, вона каже, що це спадає їй на думку:

“Ми думаємо і говоримо про народження ще однієї дитини, але також говорили про усиновлення. Ми ще не вирішили”.

Нова новела знаменує повернення актриси до роботи після операції. Вівіані знадобилася операція після того, як втретє у неї виявили пупкову грижу.

“Під час вагітності грижа повернулася, і я прооперувалася. Через зусилля і те, що я робила, воно повернулося вище пупка. Вийшла дуже велика куля, і мені потрібно було діяти, тому що, збираючись розпочати роботу зараз, я боялася, що під час процесу у мене виникнуть проблеми”.

Тепер Вівіані зосереджена на тому, щоб повернутися до своїх тренувань:

“Зараз я повернулася до тренувань у легкій формі. Минулого року я досягла кращої форми, яку будь-коли мала. Мені 49 років, а наступного року виповниться 50. Я хочу спробувати бути найкращою версією себе”, – запевняє вона.

Габз, виконавиця однієї з головних ролей у 9-годинній новелі Жоао Емануела Карнейру “Одержимість тобою” розповіла про те, наскільки важливою була їй віра та підтримка сім’ї на шляху до мрії стати актрисою.

Коли дівчина подумувала про те, щоб зайнятися чимось іншим, батько запитав її, чи справді вона впевнена, що відмовиться від свого покликання через перешкоди, з якими стикаються ті, хто вирішує заробляти на життя мистецтвом у Бразилії.

“Мої батьки, брат та бабуся завжди вірили в мене. Поки батько та мати працювали, бабуся всюди водила мене. Вона завжди була поруч, підбадьорювала, показувала, що це можливо. Дізнавшись, що я отримала роль, я розплакалася, бо зрозуміла, що моя бабуся, яка перетинала весь Ріо-де-Жанейро в переповненому автобусі, щоб відвезти мене до театру та на балет, побачить мене у 9-годинній новелі. У той момент я була в храмі террейро, бо сповідую бразильсько-африканську релігію кандомблі і дуже вірю у своїх покровителів орішас, а вийшовши звідти, отримала довгоочікуваний дзвінок із повідомленням про затвердження на роль. Це було чарівно! Я довго не могла повідомити сім’ї ці радісні новини. Я була в іншому місті і чекала, доки всі зберуться разом. Я приготувала святкову вечерю і навіть зняла відео сімейних посиденьок, але все пішло не так… Ми були настільки раді, що зачепили лайт-риннг і не умістилися в кадр, коли обіймалися”, – згадує вона зі сміхом.

Актриса Ванесса Жербеллі зізналася, що мріє виконати своє бажання, пов’язане з жанром теленовел.

“Я хотіла б зіграти головну роль у теленовелі – екранізації бразильської літературної класики, або в новелі зі сценарієм, написаному в стилі Жанеті Клер. Це моя мрія”, – сказала вона.

В даний час Ванесса грає в театрі в мюзиклі “Дорогий Еван Гансен”, бразильській адаптації удостоєної нагород бродвейської постановки, і каже, що пишається всією своєю професійною кар’єрою, яка не була пов’язана з однією компанією або брендом, що дозволило їй розкрити свою творчу багатогранність.

“Я завжди грала в театрі, на телебаченні, в кіно, в музичному театрі, а також писала для театру та кіно. Різні жанри, різні режисери… Це принесло мені багато багажу та різноманітності. Я все життя навчаюсь”.

Артистка вважає, що індустрія потребує перебудови з урахуванням вимог ринку.

“Раніше найбільшою проблемою [для акторів] була нестабільність цієї професії. Ми закінчували одну роботу і деякий час чекали на наступну, але тепер, щоб отримати роботу, потрібно бути активною в соцмережах і мати багато підписників, а для мене це складно”, – зізнається вона.

Ванесса вважає, що у самій індустрії виникла деяка плутанина:

“Рідко який хороший актор зможе добре працювати в Інтернеті, і ще рідше інфлюенсер зможе стати відмінним актором”, – каже вона.

Ізабел Тейшейра виступає в театрі з моновиставою за твором актриси і драматурга Жандіри Мартіні “Жандіра: у пошуках трамвая, що пішов”, прем’єра якого відбулася 9 вересня в Театрі Мистецтв у Гавеа, в південній зоні Ріо-де-Жанейро. Вистава, поставлена ​​Маркусом Карузо, є адаптацією неопублікованого тексту Жандіри Мартіні, яка померла в січні, в якому вона розповідає про своє лікування раку.

Ізабел, яка займається театром з 10 років, стверджує, що і Жандіра, з якою вона ніколи не зустрічалася особисто, і Карузо завжди були великим джерелом натхнення у її житті:

“Я захоплювалася їх акторською майстерністю. Мені вдалося зустрітися з Карузо особисто лише під час зйомок у новелі “Жінки самі за себе”, і це була чудова зустріч. Я знімалася з ним у день смерті Жандіри. Я пам’ятаю, як обійняла його, а він сказав: “Пішли працювати”. Після цього він поїхав до Сан-Паулу на поминки, але до цього працював. Я б зробила те саме: працювала на честь такої працьовитої актриси, як Жандіра. Цього року партнерству Жандіри Мартіні та Маркуса Карузо виповнюється 40 років. Ця вистава – свято, і я рада бути її частиною”.

Вистава розповідає про вразливість, про життя та її кінцівку, проблеми, про які, за твердженням Ізабел, завжди розмірковувала:

“Я втратила матір, коли мені було 33 роки. Моя мати була дуже молода, їй було 56 років. У неї був рак, і я навчилася не говорити про процес хвороби, ми завжди говорили про процес одужання. Смерть моєї матері стала для мене потрясінням. Мені дійсно подобається жити, я все більше насолоджуюся кожною секундою. Це непросто, це щоденна вправа, тому що я чудово усвідомлюю свою смертність”.

Ізабел також має особистий досвід, пов’язаний з цією темою. У 2019 році їй поставили діагноз – синдром Лі-Фраумені, той самий синдром, який був у її матері. Як профілактика та лікування вона вирішила зробити операцію з видалення грудей:

“Це генетична мутація, і процес її лікування полягає у пошуку якості життя та проведенні аналізів. Коли мені поставили діагноз, я дізналася, що моя мати померла від цього захворювання і, можливо, моя бабуся теж. Спочатку у мене було хвилин 5 шоку, а потім я почала розуміти. З 2019 року моє життя змінилося на краще, тому що цей синдром змушує мене шукати якість життя, а якість життя – це турбота про себе, правильне харчування, дихання, спокій, заняття спортом, але не як естетичний обов’язок, а як спосіб зберегти свої клітини активними у цьому світі. Саме це і призвело до діагнозу. 4 роки, які прожила моя мама після цього діагнозу, були дуже добре прожиті роки. Є смуток, є страх, але разом із ними приходить сила, сила виживання”.

У свої 50 років Ізабел каже, що ще не вступила в період менопаузи, але підкреслює, що у жінок із цим синдромом ймовірність розвитку раку в цей період життя вища:

“Після менопаузи спектр ризику зростає. У мене ще не настала менопауза, але я готуюся до неї”.

Вона розповіла про те, як вона переживала процес видалення грудей.

“Це не було чимось драматичним. Наприклад, у вас карієс і потрібно запломбувати зуб? Я пройшла через цю операцію саме так”.

Незабаром актрису знову можна буде побачити у 7-годинній новелі Клаудії Соуто “Віражі долі”:

“Я почала зніматися в новелах у 2019 році, після ролі в “Любов матері”, мене запросили до “Пантаналу”, і потім я вже почала думати: “О Боже, здається, я закохалася”. Я стала одержима новелами. Я закохалася у сам механізм роботи у новелах. Це машина з величезними шестірнями, і я люблю кожну її частинку”.

У “Віражах долі” актриса зіграє Віолетту Кастільйо, яка стане коханкою Осмара, зіграного Мільємом Кортазом:

“Це чудовий персонаж, просто подарунок! Віолетта – вдова наркоторговця, вона живе зі своїм сином, який тепер узяв на себе незаконний бізнес батька. Мільєм був моїм партнером протягом багатьох років, ми ставили “Трамвай: Бажання” у 2002 році. Я дружу з ним та його дружиною вже 30 років, я навіть була на їхньому весіллі. Ми дуже весело проводимо час. У цій новелі, до речі є люди, з якими я вже грала раніше: Дріка Мораес, Клаудія Міссура, Жуліано Казарре… З Жессікою Еллен я познайомилася під час зйомки в “Любов матері” і була дуже зворушена, зустрівши її знову”, – каже актриса.

Маріана Шименес підтвердила, що перебуває в романтичних відносинах з Тьяго Кордейру, одним із найвідоміших бізнесменів фінансового ринку Сан-Паулу.

“У мене спокійні, зрілі та мирні стосунки. Я вірю в кохання”, – сказала вона.

43-річний бізнесмен Тьягу Кордейру є партнером-засновником стартапу в Сан-Паулу, який спеціалізується на оренді “розумних” просторів для людей та підприємств. У компанії, яка ще більше зросла за час пандемії, на даний момент статутний капітал складає 72,7 мільйонів реалів. Випускник та аспірант FGV у галузі ділового адміністрування, який отримав ступінь MBA у Північно-Західній школі менеджменту Келлога, він працює у сфері інвестицій у нерухомість з 2003 року. Він також працював актором у Голлівуді. У 2000 році, коли він переїхав до Сіднея, Австралія, щоб навчатися, він знявся у фільмах “Люди в чорному II”, “Володар кілець” та “Зоряні війни – Атака клонів”. Він також працював волонтером у неурядовій організації в Африці.

Завжди дуже стримана, Маріана була сфотографована з Тьягу наприкінці минулого місяця, після того, як пара відвідала виставу в одному з театрів у південній частині Ріо-де-Жанейро.

З того часу, як у нього почався роман з актрисою, він ділить свій час між Ріо, де вона знімається в новелі, і Сан-Паулу, де вони обоє живуть, а також виховує неповнолітню дочку.

Останні офіційні стосунки Маріани були з фотографом Віктором Коллором у 2021 році та тривали 10 місяців. Після цього вона ні з ким не зустрічалася.