Місяць: Грудень 2024

2020 року, коли в Бразилії відзначалося 70-річчя телебачення, журналіст Педро Біал у своїй програмі “Розмова з Біалом” поговорив з Евою Вілмою — актрисою, яку можна сміливо назвати однією з найвідоміших і найрізнобічніших представниць телевізійного, театрального та кіномистецтва Бразилії. За збігом обставин це інтерв’ю виявилося одним із останніх у житті актриси.

Ева Вілма Ріфле, яку мільйони бразильців знають просто як Ева Вілма, народилася 14 грудня 1933 року у Сан-Паулу. Її батько, Отто Ріфле-молодший, був металургом з Німеччини, який приїхав до Ріо-де-Жанейро в 1929 році, щоб працювати на металургійному заводі, а мати, Луіза Карп, – дочкою київських євреїв, що іммігрували до Аргентини.

Кар’єра Еви Вілми розпочалася у 19-річному віці. Її краса, талант і багатогранність знайшли своє відображення у кіно, на телебаченні та в танці. У 1953 році її обрали серед багатьох інших кандидаток у балетну трупу Сан-Паулу, і запросили до нової, щойно створеної театральної групи “Арена”. У тому ж році вона зіграла свою першу помітну роль у кіно (у фільмі “Людина з папугою”), вона була партнеркою самого Прокопіо Ферейри, найвідомішого бразильського актора доби 50-х. На додаток до цього, своєрідною вишнею на торті стало для юної Еви запрошення знятися в першому бразильському ситкомі на телеканалі “Тупі”, який тоді тільки-но починав своє існування. Через таку велику кількість цікавих пропозицій Ева вирішила відмовитися від кар’єри танцівниці. Це рішення стало великим успіхом для бразильського телебачення, адже в її особі воно набуло чудової актриси. За весь час існування бразильського телебачення Ева Вілма переграла безліч найрізноманітніших ролей, освітивши життя глядачів незабутнім світлом свого таланту. Її присутність на екрані – гарантія якості. Вона може бути трагічною і смішною, милою та зухвалою. У Еви безліч облич, але другої такої, як вона, не знайти!

❓ Привіт, Ево, як справи, або, як би спитали німці, “Аллес гут, Ево?”. Я зараз коротко розповів про твій творчий шлях, і, смію запевнити, він дуже вражає!
📝 Чесно кажучи, я й сама трохи злякалася, коли мене якось попросили стисло описати свою кар’єру. Дякую за те, що розповів про мене з такою теплотою.

❓ Ми всі тебе дуже любимо, Ево! А я лише перерахував факти, ні крапельки не перебільшивши. Розкажи, звідки в тобі любов до мистецтва? Її прищепили тобі батьки?
📝 Так, так і було. До того, що я на все життя полюбила мистецтво, вони причетні обидва – і мама, і батько. Мама була піаністкою, і серйозно навчалася грі на фортепіано, а батько любив підбирати мелодії на слух, не знаючи нот. Найбільш пам’ятними моментами мого дитинства і юності були дні, коли ми збиралися біля прекрасного фортепіано, яке подарував мені дідусь, і всі разом співали фольклорні німецькі та народні аргентинські пісеньки (моя мама народилася в Аргентині), а іноді співали й дещо з бразильського фольклору. У той час я навчалася співу та грі на фортепіано та гітарі у Баррозо.

❓ У тебе був чудовий викладач! Він іноді садив тебе на коліна, співав пісеньки і примовляв “хоп-хоп-хоп”?
📝 Так! Чудово це пам’ятаю. Ні, стривай, я пам’ятаю іншу дитячу пісеньку (наспівує німецькою, – прим.) Досі іноді співаю ті пісеньки з дитинства, вони пробуджують у мені спогади про той час.

❓ А з бразильського пісенного фольклору ти щось пам’ятаєш? Яка пісня досі звучить у тебе у думках?
📝 Я пам’ятаю весь бразильський фольклор! Зараз я знову повернулася до співу, адже мій син Джон – музикант, і я вже 2 роки співаю у музичному гурті. Коли я співаю, ніби граю роль, це йде мені на користь, і я сподіваюся, що продовжу цим займатися. Можливо, сьогодні я теж щось заспіваю!

❓ Невже ти сьогодні порадуєш нас піснею?
📝 Думаю, так!

❓ Ево, чи пам’ятаєш ти, як у твоєму житті з’явилося телебачення, це диво, яке Ассіс Шатобріан, батько бразильського телебачення, назвав “радіо з картинками”? Ти пам’ятаєш своє перше враження від телебачення? Може ти, як класична балерина, його зневажала? А може, одразу зрозуміла, що телебачення – це щось неймовірне?
📝 Я одразу зрозуміла, що дуже хочу, щоб у мене вдома був цей апарат – телевізор! На той час люди ходили дивитися телевізор до сусідів, власний телевізор був рідкістю. Він був вікном у світ, це було приголомшливо… втім, це досі приголомшливо…. У ті часи високолобі інтелектуали зневажали телебачення. Та й зараз, схоже, іноді відбувається те саме. Однак я вважаю, що телебачення дуже важливе! Насамперед, телебачення, це, звичайно ж, журналістика. Ну а потім уже мистецтво, драма. Мені подобаються новели, я із задоволенням їх дивлюся. Зараз я дивлюся повтор однієї новели зі своєю участю і думаю: ось цю сцену я погано відіграла, а от у тій могла б зіграти зовсім інакше. Але жодної сцени вже не перезняти, адже цю новелу було знято років 9-10 тому… Я говорю про “Вишукану гравюру” нашого геніального Агіналдо Сілви, у якого я зіграла навіть у новелі “Непокірна”.

❓ Так, у “Непокірній” ти чудово зіграла роль Альтіви, але все ж таки, давай почнемо з самого початку…
📝 Добре! Боже, скільки всього цікавого відбувалося на телебаченні…

❓ Отже, почнемо спочатку. У 1953 році ти разом зі своїм першим чоловіком, актором Джоном Гербертом, батьком твоїх дітей – сина Джона та дочки Вівіані, зіграла в першому бразильському ситкомі, задовго до того, як з’явився сам цей термін… Він називався “Алло, миленька!” та протримався на екранах 10 років.
📝 Говорячи про цей серіал, нам потрібно обов’язково згадати про Кассіано Габуса Мендеса, одного з перших режисерів та сценаристів на бразильському телебаченні. Коли я перейшла з “Тупі” на “Глобо”, я часто знімалася в його новелах. А сценарій серіалу “Алло, миленька!” він писав, ґрунтуючись на текстах, які його батько, Оттавіано Мендес, написав для радіовистав, що виходили в ефір у програмі “О пів на п’яту вечора”. В юності я не пропускала жодної такої програми! Приходячи зі школи, вдавала, що сідаю за уроки, зачиняла двері і слухала радіо. Епоха телебачення тоді ще не розпочалася. Свій дар Кассіано Габус Мендес успадкував від батька Оттавіано. Кассіано, як і всі ті, хто розпочинав свою роботу на радіо, умів поєднувати драму та гумор. Він був великим майстром.

❓ Ти також дуже насичено попрацювала з великим театральним режисером Антунесом Фільо. Чи не так?
📝 Так, він був моїм наставником. Після роботи з ним мої акторські здібності значно покращилися, це був якісний стрибок. Я завжди віддаю йому данину честі. Я зіграла під його керівництвом безліч дуже важких сцен… одну за одною…. Наприклад, у п’єсі одного американського автора я зіграла сліпу…

❓ У п’єсі Бена Калді.
📝 Так, мабуть, у п’єсі Бена Калді, це була спільна постановка мого Джона Герберта та Антунеса Фільо. Згодом була ще одна п’єса, яку заборонила цензура. Цензура заборонила величезну кількість вистав… І ці складні роки дали нам сили боротися проти цензури… Я маю одну фотографію…

❓ Почекай! Адже ти говориш про ту знамениту фотографію “Актриси проти цензури”, зроблену в 1978 році, чи не так?
📝 Так!

❓ Всі актриси на ній виглядають справжніми красунями, але при цьому такими рішучими! Крім тебе, на ній зображена ще одна Ева, Ева Тодор, а ще Тоня Каррера, Лейла Дініс, Одетті Ліра, і Норма Бейгел. Розкажи, що тоді наробила Норма Бейгел? Ти пам’ятаєш про це?
📝 Перш за все, слід зазначити, що наш страйк проти цензури тривав 3 дні і 3 ночі поспіль. Його очолювали драматурги Діаш Гомес, Флавіо Ранжел та Ферре Гулар, саме вони все організували. Ми почали страйк на сходах Муніципального Театру Сан-Паулу і закінчили його в Ріо. Ми мали намір покласти вінок до пам’ятника Невідомому Солдату в Ріо-де-Жанейро. Ми дійшли до пам’ятника, але він був обнесений загороджувальною стрічкою. Біля нього стояв вартовий, який сказав, що ми не можемо покласти квіти, бо його начальство забороняє. Тоня пішла говорити з його начальством, а ми стояли, взявшись за руки, і чекали. Її все не було і не було… І тоді… я пам’ятаю, як Норма голосно сказала: “Ах ти, чортів вартовий!” і вдарила його коліном у пах. Той з переляку вистрілив у повітря, піднялася паніка… ми кинулися в розсипну і добігли до Площі Комерції…

❓ Це історія цілком у стилі Норми, але ми трохи відволіклися… Ми говорили про серіал “Алло, миленька!”. Думаю, треба пояснити сьогоднішній публіці, тим молодим людям, які його не дивилися, що в ньому була закладена формула ситкому, що збиває з ніг: актори в головних ролях були одні й ті ж, але в різних серіях, які виходили в ефір щотижня, вони грали різних персонажів. Чи не так?
📝 Так, саме в цьому і була привабливість цього серіалу. Так само, як і тієї радіопрограми, на якій він був заснований, і про яку я вже говорила: там одні й ті самі актори теж грали різних персонажів. У нашому випадку ці актори, я і Джон, ще й одружилися. Публіка вважала нас ідеальною парою, думала, що наші стосунки сповнені любові, таланту та гумору, тож з мого боку було великою сміливістю розлучитися з Джоном.

❓ Тим паче, що в ті часи, коли ваша “солодка парочка” розлучилася, саме слово “розлучення” було своєрідною чорною міткою. Легального терміна “розлучення” тоді ще не існувало.
📝 Так. Я тоді ніби зробила крок босоніж у вогонь, у всіх сенсах цього слова. Я була абсолютно розгублена, серіал закрили, і я думала: “Що ж мені тепер робити?”. У мене на руках залишилися малі діти, мені треба було якось виживати. І тоді Флавіо Ранжел, який разом із Діашем Гомесом був організатором того акторського страйку, надіслав мені текст п’єси Беккета “В очікуванні Годо”, яка мені дуже сподобалася. В акторському складі було 6 персонажів, 5 чоловіків та 1 жінка. У тій постановці цієї п’єси, яку я бачила раніше, жіночу роль грала Касільда ​​Беккер. Я раптом вирішила, що було б чудово, якби жінки зіграли всі ролі у цій п’єсі. Я поділилася цією ідеєю з однією зі своїх колег по роботі, Ліліан Леммертц, поки вона відпочивала у перерві між зйомками сцен теленовели. Вона була в такому захваті, що навіть впустила на підлогу в’язання, яким займалася в той момент, і закричала: “Так! Давай це зробимо!”. У нас вийшло зацікавити своєю ідеєю Антунеса Фільо. Репетирували ми не в театрі, а у клубі. У програмі Антунес Фільо написав, що нашу п’єсу можна назвати не “В очікуванні Годо”, а “В очікуванні демократії”. Насправді так і було. Оскільки театри Сан-Паулу відмовилися надавати нам приміщення для вистави, мені спала на думку шалена ідея провести прем’єру в Бразиліа. То справді був величезний, незабутній успіх. Студенти, які прагнули потрапити на прем’єру, мало не зламали двері театру. Глядачів було стільки, що місця не вистачало, і багатьом довелося сидіти на підлозі. Ми об’їздили з цією виставою всю країну, і скрізь вона мала величезний успіх, незважаючи на те, що була поставлена ​​в жанрі театру абсурду. На одній із вистав трапилася надзвичайна подія – вибухнув прожектор, і від нього спалахнула завіса. У залі виникла паніка, наш продюсер схопив вогнегасник, ми з актрисами Лелією Абрамо та Ліліан Леммертц відбігли углиб сцени, все навколо було залито піною. Потім прибіг освітлювач із драбиною і усунув неполадку. Через 5 хвилин ми повернулися на сцену, заспокоїли публіку та продовжили грати. Того вечора я почула такі оплески, яких не чула більше за всю свою кар’єру. Я завжди називала цю виставу “В очікуванні демократії”.

❓ Яка чудова історія! Вона доводить, що будь-якій диктатурі рано чи пізно приходить кінець, а театр вічний. Але повернімося до телебачення. Ти знялася в багатьох теленовелах на каналі “Тупі”. У 1973 році ти зіграла ролі близнючок Рут і Ракел у першій версії новели Івані Рібейро “Секрет тропіканки”.
📝 Ця новела мала неймовірний успіх! Думаю, що з боку її творців було героїчним рішенням довірити одній і тій самій актрисі роль двох абсолютно різних за характером жінок. Тоді телебачення не мало нинішніх технічних можливостей, все робилося, можна сказати, майже кустарним способом. Половину лінзи камери затіняли, знімали сцену з однією героїнею, а згодом – з другою. Я дуже швидко переодягалася і міняла зачіску – Рут завжди була з розпущеним скуйовдженим волоссям, а Ракел носила у волоссі велику шпильку. Я з величезним задоволенням та гумором грала негативну героїню. Думаю, після цієї новели у моєму професійному житті та житті взагалі стався черговий якісний стрибок. Але своїм успіхом новела завдячує насамперед чудовій сценаристці Івані Рібейро!

❓ Давай поговоримо про твою роботу в програмі “Особливий випадок”, в епізоді, який Пауло Убірратан поставив за книгою геніального Шико Анізіо. Цей епізод вийшов в ефір у 1983 році, а Пауло Убірратан, до речі, був учнем Кассіано Габуса Мендеса, який написав сценарій серіалу “Алло, миленька!”
📝 О, Пауло Убірратан і сам був справжнім генієм. Ми з ним багато спілкувалися і на каналі “Тупі”, і на “Глобо”. Той епізод, про який ти говориш, відрізнявся від інших епізодів програми “Особливий випадок”, його головний герой не з’являвся у кадрі, а всі сцени було знято з одного дубля. Це нагадувало театральну виставу. Я грала роль повії. Здається, цей епізод одержав якусь престижну премію за кордоном. У Бразилії цю програму не дуже цінували, але я пишаюся тим, що взяла у ній участь.

❓ На початку нашої бесіди ти згадала новелу Агіналдо Сілви “Непокірна”. Давай поговоримо про твою героїню з цієї новели – Альтіву.
📝 У новелі “Непокірна” чудово все – і режисура Маркуса Паулу, і гра мого талановитого партнера Клаудіо Марзу, і сценарій Агіналдо Сілви, сценариста, який і досі створює чудові новели. У “Непокірній” він висміяв схиляння бразильців (зокрема деяких жителів північного сходу) перед усім англійським. Моя героїня часто використовувала у мові англійські слівця. Я з величезним задоволенням грала лиходійку Альтіву, нагороджуючи її комічними рисами, – я вважаю, що лиходій не повинен бути похмурим, і якщо в ролі є можливість поєднати драму та комедію, це просто чудово! Грати лиходійку куди складніше, ніж позитивну героїню, лиходії часто насолоджуються своєю злістю, і грати на все це “навмисно” просто чудово!

❓ Ти сказала, що Альтіва схилялася перед усім англійським. Англійці часто люблять покритикувати себе. Ця риса була у характері Альтіви?
📝 Так, звичайно, але я більше любила комічний бік її характеру. А ще мені подобалося підкреслювати те, що вона отримує задоволення від своїх лиходійств!

❓ Ти – блискуча актриса телебачення, театру та кіно. Розкажи трохи про свої роботи в кіно, особливо про участь у фільмі Луіса Сержіо Персона “Сан-Пауло S.А”, який вважається перлиною бразильського кінематографа. У цьому фільмі ти зіграла із Валмором Шагасом. Фільм починається і закінчується однією і тією самою вашою спільною сценою, а за кадром звучить голос Валмора Шагаса, який вимовляє фразу: “Почати спочатку”.
📝 Цей фільм став вічною класикою. Він розповідає про важливий момент у житті Сан-Паулу та всієї країни, про епоху індустріалізації, коли відбувалися великі зміни. То був складний час. Луіс Сержіо Персон писав сценарій цього фільму з великим натхненням. Я зустрічала його у коридорах студії, він завжди посміхався мені і був у гарному настрої. То був чудовий, геніальний режисер! Грати у дуеті з Валмором Шагасом теж було чудово!

❓ Розкажи про те, як ти потрапила на кастинг у фільм самого Хічкока?
📝 Одного разу, коли я під час відпустки в США відвідувала студію “Universal”, до мене за сніданком підсів агент (тоді все робилося через агентів) і попросив дозволу сфотографувати мене. Виявилося, що він шукає латиноамериканську актрису на роль кубинки у фільм Хічкока “Топаз”. Я погодилася, а через якийсь час мені надійшло запрошення на кастинг. Я тоді вперше вилітала з Бразилії одна, та ще й до Голлівуду. Опинившись на студії “Universal”, я побувала в будинку Альфреда Хічкока, який нагадував будинок з фільму жахів і знаходився неподалік студії. Мені стало страшно. Потім, на знімальному майданчику, під час кастингу, раптом всі зааплодували. До приміщення увійшов сам Хічкок. Він був дуже задоволений тим, що йому аплодують, насолоджувався цим також, як мої лиходійки з теленовел насолоджувалися своїми паскудствами. Він був дуже пихатий. Але мені сподобалося, що серед техніків, які працювали на знімальному майданчику, було багато людей літнього віку, Хічкок цінував їхній робочий досвід. Кастинг, під час якого я тричі змінювала костюми, складався з трьох етапів, під час одного з них я мала вести діалог з уявним партнером по сцені, а потім, сидячи впівоберта дуже близько до камери, ставити запитання і сама на них відповідати. Цей етап був незабутнім. Я дратувалася, казала, що не хочу говорити англійською мовою, яку не знаю, і мені наказали говорити португальською. Потім я поїхала до Бразилії, і 3 місяці від Хічкока не було жодних звісток. Потім ми дізналися, що він був хворий на грип і зйомки призупинили, а потім почули, що на роль бразилійки у фільмі “Топаз” обрано німецьку актрису. Я подивилася цей фільм, і втішала себе думкою про те, що це далеко не найкращий фільм Хічкока, та й роль зовсім не для мене. Але, звичайно, мені хотілося зіграти у Хічкока.

❓ Зате зараз ти розповіла чудову історію про не найкращий фільм Хічкока! Ево, я отримав величезне задоволення, спілкуючись з тобою, дякую!
📝 Дякую тобі! Мені дуже подобається твоя програма, і я була рада поспілкуватися. Сподіваюся, тим, хто стежив за цим інтерв’ю, теж було цікаво!

❓ На початку інтерв’ю ти обіцяла, що порадуєш нас піснею. Давай закінчимо нашу приємну розмову музикою. Що ти заспіваєш?
📝 Пісню, яка називається “Нинішнє – наше”. Для цього мені треба покликати свого асистента, за сумісництвом мого сина Джона. Він написав цю пісню!

📝 Джон: Привіт усім! Привіт, Біал. Сподіваюся, камера у фокусі.
📝 Ева Вілма: Давай заспіваємо пісню з нашої вистави – “Нинішнє – наше”?
📝 Джон: Добре, давай!

Якби тільки я знав, як час летить, поки я спав…
Поки я мріяв, час минув, і ти пішла, пішла…
О, якби я знав, я повернув би час назад…
Повернувся б у свій солодкий сон, встиг сказати “Прощавай”.
Лише час Владика Долі, старець із дитячим обличчям…
Його не повернути ніколи…
Минуле – залишилося в пам’яті,
Майбутнє – відоме Богу
І лише нинішнє – наше!
І часом нам так не вистачає тих,
Хто пішов назавжди…

Ева Вілма була госпіталізована 15 квітня до відділення інтенсивної терапії лікарні Альберта Ейнштейна, у південній зоні Сан-Паулу, для лікування проблем із серцем та нирками. 7 травня актрисі було встановлено діагноз рак яєчників. 15 травня, через ускладнення, спричинені раком, які призвели до дихальної недостатності, Ева померла. Акторці було 87 років.

14 грудня виповнився б 91 рік талановитій актрисі та ветерану бразильського кінематографу Еві Вілмі. Актриса померла 15 травня 2021 року через ускладнення, спричинені раком, що призвели до дихальної недостатності.

⭐ За весь час існування бразильського телебачення Ева Вілма переграла безліч найрізноманітніших ролей, освітивши життя глядачів незабутнім світлом свого таланту: “Історія любові” (1995), “Фатальна спадщина” (1996), “У світі жінок” (1998), “Непокірна” (2001), “Земля любові, земля надії” (2002), “Талісман” (2004), “Вишукана гравюра” (2011), “Таємні істини” (2015) та ін. Її присутність на екрані – гарантія якості. Вона може бути трагічною і смішною, милою та зухвалою. Ева має безліч облич, але другої такої, як вона, не знайти. Останньою роботою для актриси стала новела “Час не зупинити” (2018).

Хуан Пайва розглядається одразу на кілька персонажів у 7-годинній новелі Розані Шварцман “Сама собі хазяйка”. Він може зіграти або Марлона, колишнього хлопця головної героїні новели, Лео (Клара Монеке), або Самуеля, сина власника фабрики спідньої білизни, багатія Абела (Тоні Рамос). Самуель описується в синопсисі, як “дуже відповідальний юнак”.

Марлон, що з’являється на початку новели, чесний хлопець, вірний своїм переконанням. Його мрія – стати офіцером поліції. У новелі буде показано погляд Марлона на світ через призму реальності військового поліцейського, який працює в Ріо-де-Жанейро. У минулому у Лео (Клара Монеке) і Марлона був роман, але сталося щось серйозне, що розлучило їх.

Художній режисер новели Аллан Фітерман знаходиться в процесі підбору акторів. Клаудія Абреу, Марсело Новаес, Феліпе Сімас та Тоні Рамос вже практично затверджені до акторського складу.

“Глобо” шукає актрису з обмеженими можливостями на одну з центральних ролей у новелі Розані Шварцман “Сама собі хазяйка”. Передбачається, що це буде людина, яка буде готова присвятити роботі багато часу, оскільки героїня, дівчина без ноги, дуже важлива для сюжету.

В даний час кастинг-продюсери намагаються знайти акторів, які підходять під описані сценаристкою характеристики. Проте Розані не виключає можливості зміни сюжету у разі потреби і вже заручилася схваленням художнього режисера Аллана Фітермана.

Виробництво новели планується розпочати у січні з майстер-класів та перших читань тексту. Зйомки розпочнуться не раніше лютого. Прем’єра новели, що складається із 173 серій, запланована на квітень 2025 року.

За лаштунками “Глобо” знову почали ходити чутки, що після продовження новели “Який прекрасний цей світ” Валсір Карраску займеться ремейком для 9-годинного таймслоту новели “Шика да Сілва” (1996), оригінальну версію сценарію якої він написав для каналу “Manchete” під псевдонімом Анжел Адамо. Сценарист поки що не дає жодних коментарів із цього приводу.

Марко Наніні відмовився брати участь у продовженні новели Валсіра Карраску “Який прекрасний цей світ!” у ролі Панкрасіо. Зараз йде пошук молодшого актора на роль мудрого вчителя, який буде радником Кандінью (Сержіо Гізе). Цю роль планувалося запропонувати Пауло Віейрі, але він відмовився брати участь у новелі під попередньою назвою “Світ став ще прекраснішим!”. Тепер перед “Глобо” стоїть завдання знайти актора зі схожими фізичними характеристиками.

Розані Гофман повернеться до ролі актриси радіоновел Олімпії, подруги Анастасії (Еліане Жардіні) у продовженні новели Валсіра Карраску “Який прекрасний цей світ!”.

💭 “Наступного року я відсвяткую 50-річчя кар’єри і повернуся на екрани в новелі “Світ став ще прекраснішим!”. У ній чудовий акторський склад. Найпрекрасніше, що це буде не ремейк, а продовження історії”, – сказала артистка.

Актриса Вікторія Руффо розповіла, що не бажає проводити час з колишнім партнером, тому про різдвяне возз’єднання не може бути й мови

Плани актриси Вікторії Руффо провести святковий сезон поряд зі своїм колишнім партнером Еухеніо Дербесом були виключені, оскільки, хоча вони й возз’єдналися через народження внучки Тесси, дочки Хосе Едуардо Дербеса, воліють триматися один від одного на відстані.

В інтерв’ю програмі “Despierta America” ​​Вікторія розповіла, що цього Різдва, як і в попередні роки, вона не запрошуватиме мексиканського актора і коміка.

“Послухайте, я все обдумала, і ні. Я хочу добре провести час”, – сказала Вікторія Руффо, натякаючи на те, що хоча кілька місяців тому обидві сторони підняли прапор миру, вони воліють обмежити час, проведений разом.

Зірка теленовел також розповіла про свої досягнення та новий досвід у період 2024 року. У списку значних подій вона відзначила поповнення у своєму сімействі з народженням онуки Тесси.

“Значне – це народження моєї внучки, для мене щастя бачити сина щасливим, це робота, здоров’я, добробут моїх сестер, тобто, правду кажучи, я не думаю, що колись зможу поскаржитися. Щороку я підтримую хороший баланс, і життя, слава Богу, до мене прихильне”, – сказала вона.

У липні минулого року в сім’ї Дербеса та Руффо з’явилася дитина: мала Тесса, дочка Хосе Едуардо та його партнерки Паоли Далай. Ця подія змогла об’єднати першу актрису та продюсера після кількох років медійних розбіжностей.

Еухеніо Дербес про зустріч із нинішнім чоловіком Вікторії Руффо Омаром Фаядом сказав: “Ми зустрілися в коридорі, це було трохи ніяково, але потім ми всі увійшли до кімнати. Омар божественний, Омар був чудовий, він щойно приїхав з Норвегії, він чудовий хлопець. Зрештою, ми зустрілися у кімнаті та обнялися”.

Лаура Сапата зазначила, що її племінниця Каміла Соді проходить терапію, щоб упоратися із втратою матері; вона сказала, що треба слідувати тій філософії, в яку віриш

На нещодавній зустрічі з пресою Лауру Сапату запитали про терапію, яку обрала її племінниця Каміла Соді, щоб стерти свої травматичні спогади після раптової втрати матері Ернестіни Соді.

Актриса продемонструвала своє добре ставлення до Каміли і, не бажаючи вступати в полеміку, сказала: “Добре, якщо вона вірить у це і якщо це йде їй на користь, я бажаю їй всього найкращого. Я вважаю, що потрібно слідувати тій філософії, в яку віриш. Я думаю, слід йти тим шляхом, якого прагнете”.

Під час інтерв’ю, яке транслювалося у програмі “Venga la alegría”, Лаура ставала все більше ухилялася від відповіді, коли репортери продовжували ставити запитання. “Я дійсно не хочу вдаватися до подробиць того, що хтось щось говорить. Я поважаю будь-яке її рішення і будь-який спосіб дій, але на цьому все й обмежується”. Сапата також заявила, що після смерті Ернестіни зближення з її родиною не сталося.

Коли її запитали, як вона справляється з проблемами, що виникають, Лаура відповіла: “Уявіть собі, що життя кидає вас вниз? Так от, потрібно завжди прагнути встояти на ногах, тому що не можна дозволити собі впасти, а реальні події не можуть збити вас з ніг “.

Яку терапію проходить Каміла Соді?
В останні дні Каміла Соді поділилася у своїх соціальних мережах, що після смерті матері вона перебуває у процесі емоційного зцілення і що вона вирішила пройти терапію десенсибілізації та репроцесингу руху очей (EMDR).

Актриса розповіла, що це за процес, порівнявши його з тим, що показаний у фільмі “Вічне сяйво безбарвного розуму”: “Це схоже на хвилю. Стираються всі мої спогади, я вийду звідти як нова. Ну, насправді все відбувається не так, але це має бути приголомшливо”.

В одному з інтерв’ю Дульсе Марія розповіла, що участь у возз’єднувальному турі з колегами по групі “RBD” була для неї непростим завданням, оскільки вона має фобію, пов’язану з подорожами літаком

Минулорічний тур “Soy rebelde” групи “RBD” пройшов з великим успіхом, але для Дульсе Марії він став випробуванням: крім возз’єднання з колегами по групі – Анаі, Крістофером вон Укерманном, Крістіаном Чавесом і Майте Перроні – вона була змушена подорожувати літаком, що є її фобією, яка практично не дозволила їй взяти участь у турі.

В інтерв’ю програмі “Ventaneando” 39-річна співачка розповіла про те, як вона впоралася з аерофобією: “Це правда, і це зовсім не просто. Це було складно, бо мені доводилося літати літаками, а я не літала літаками вже 5 років. А потім довелося пройти через безліч особистих речей, таких як персональні страхи або індивідуальні проблеми, але ми впоралися”.

Дульсе задоволена результатами туру, але знає, що навряд чи “RBD” колись знову виступлять із концертами через проблеми з Гільєрмо Росасом, тепер уже колишнім менеджером гурту. “Я думаю, що (турне) – це те, за що ми повинні бути вдячні, що ми змогли пережити його разом із цілим поколінням та тисячами людей, щоб мати можливість насолоджуватися життям, бути спокійними та не перебувати весь час у стані стресу”.

Актриса та співачка також вважає 2024 рік позитивним для себе, оскільки вона повернулася до сольної кар’єри: “Це був рік великої особистої роботи, самоаналізу, спілкування з сім’єю, друзями, зцілення, творчості, відновлення, багатьох речей”.

Дульсе Марія оголосила на своїй сторінці в Instagram, що продовжила контракт із Sony Music Publishing, і тиждень тому випустила сингл “Ojalá”, дует із Беретом. Відеокліп на цю пісню набрав понад мільйон переглядів на YouTube.

Мексикано-американська актриса оголосила, що її син від Закаріаса Мельхема з’явиться на світ у травні 2025 року

2025 буде сповнений нових вражень для актриси Ани Бренди Контрерас, адже нещодавно вона оголосила, що чекає первістка від свого чоловіка Закаріаса Мельхема.

Актриса, яка брала участь у таких серіалах, як “Por amar sin ley” і “Corazón indomable”, розмістила на своєму офіційному акаунті в Instagram відео, на якому вона зображена в обіймах чоловіка, а на її спині – зображення УЗД і черевик для малюка.

Слова “мама” і “тато” красувалися на кепках, які вони одягли як частину свого вбрання у цьому відео, підтверджуючи, що найближчими місяцями у них з’явиться найважливіша роль у їхньому житті – стати батьками.

Разом із новиною Ана Бренда Контрерас повідомила і дату появи наступного члена родини Мельхем-Контрерас: “Найкраще ще попереду. Травень 2025 року”, – пояснила вона у своєму повідомленні.

Не дивно, що невдовзі вітання почали надходити не лише від шанувальників, а й від знаменитостей, серед яких були режисер Маноло Каро, Джеральдін Базан та Анжелік Бойєр.

У свою чергу партнерка Себастьяна Руллі висловила свої емоції словами: “Вітаю! Багато благословень”, а актор Хуліан Хіль додав: “Амінь Амінь Амінь ❤️ Мої привітання, я вас обожнюю”.

Актриса звернулася до своїх соціальних мереж, щоб відповісти на критику, яку вона отримала після розкриття її участі у реаліті-шоу “¿Quién es la Máscara?”

Нінель Конде вирішила покласти край тим, хто критикував її зовнішність під час розкриття її персонажа у реаліті-шоу “Quién es la Máscara?”. Для цього вона виступила з переконливим повідомленням, в якому дала зрозуміти, що більше не звертатиме уваги на те, що говорять люди, а також зазначила, що почувається як ніколи комфортно у своєму тілі.

Нінель відверто поспілкувалася зі своїми підписниками в прямому ефірі, зізнавшись, що її обличчя було не в кращому стані, коли було розкрито особистість Асуль, персонажа, якого вона грала в реаліті-шоу Televisa.

За словами Нінель Конде, це результат довгих годин, проведених нею в масці: “Я не знаю, чому вони це роблять, просто щоб познущатися з мене. Звичайно, в цій масці було так спекотно, а коли настільки жарко, ти потієш, обличчя і очі опухають, ти стаєш схожим на інопланетянина”, – сказала вона у своєму акаунті в Instagram.

“Вони роблять мега-зум, тому не виходить виглядати красиво. Після того, як носиш цю маску на голові годинами, днями, звичайно, ні”, – додала вона у відповідь на хвилю звинувачень щодо її зовнішності.

Виконавиця таких пісень, як “Callados” та “Tú no vales la pena”, заявила, що, незважаючи на суперечки, що виникли в соціальних мережах, вона задоволена своїм тілом.

На закінчення Нінель Конде розповіла, що постійна агресія, яку вона відчуває через свої косметичні процедури, спонукала її не давати інтерв’ю і триматися подалі від світла.

“От чому я більше не даю інтерв’ю, правда, це мене напружує”, – сказала вона під час своєї появи у Instagram.

Нінель Конде здивувала своїх підписників, продемонструвавши ту межу своєї особистості, про яку ніхто не знав, – декорування будинків та квартир

48-річна мексиканська актриса Нінель Конде стала предметом обговорення в останні дні після свого виключення з шоу “¿Quién es la Máscara?”, але тепер не через свою зовнішність, а тому що вона поділилася зі своїми підписниками в Instagram своєю здатністю декорувати інтер’єри.

У відеоролику актриса продемонструвала один зі своїх найприхованіших талантів, але замовчала про те, що має дуже гарний смак у декоруванні.

“Мої цукерочки! Сьогодні я хочу провести вас за лаштунки одного особливого робочого дня. Крім того, що я Бомбон, я ще й дизайнер інтер’єру 😍💖 Я показую вам старт проекту, який мене дуже надихає, він тільки починається 🏠🛏️🎬”, – йдеться у тексті, що супроводжує її публікацію.

У своєму відео вона показує квартиру в США, якій близько 20 років, її підлога та меблі вже дещо застаріли, саме тут гарний смак співачки допоможе перетворити простір і надати йому оновленого вигляду.

“У ньому є деталі, що збереглися з давніх-давен. Підлога з мармуру, і хоча колись вона була красивою, зараз вона вже не використовується. Ця кухня також буде перероблена. Шафи вже давно не використовуються, тепер ми використовуємо більше скла і освітлення. Я люблю створювати, перетворювати, це частина мого хобі”, – каже мама маленького Еммануеля в уривку зі свого відео.

Потім Нінель провела екскурсію рештою кімнат і балконом з краєвидом, який зачаровує.

Нові здібності Нінель Конде викликали оплески не лише у її шанувальників, а й у її друзів-знаменитостей, які вразилися її вмінню перетворювати простір.

“Перетворення простору – це те, що робить мене щасливою”, – поділилася вона в іншій частині свого відео.