Марія Фернанда Кандіду нещодавно отримала нагороду за найкращу жіночу роль за роботу у фільмі “Пристрасті за Г.Х.” на фестивалі в італійському місті Сієна. Фільм також був визнаний найкращою кінокартиною. Актриса розповіла про свої емоції, пов’язані з міжнародним визнанням:
💭 “Я працюю не для того, щоб отримувати нагороди, але коли це відбувається, я відчуваю величезну радість. Я повернулася на своє місце після отримання нагороди за найкращу жіночу роль, а незабаром після цього мене покликали назад на сцену. Я навіть не усвідомила, що фільм також отримав нагороду”.
Марія Фернанда каже, що фільм, знятий за однойменним твором Кларісі Ліспектор, змінив її життя:
💭 “Створення цього фільму було пов’язане з сильними переживаннями, і виявилося надзвичайно напруженим процесом, що залишив у мені слід, який я пронесу з собою до кінця свого життя”.
Цього року Марія Фернанда взяла спеціальну участь у ремейку новели “Відродження”. Вона каже, що при виборі роботи зазвичай не замислюється про формат:
💭 “Я завжди аналізую проект, незалежно від жанру або платформи, для якої він створюється. Я думаю про сюжет, зміст і про те, хто буде залучений до знімального процесу, тому що ці елементи безпосередньо впливають на кінцевий результат”.
Актриса, якій у травні виповнилося 50 років, розповідає про те, як вона ставиться до плину часу.
💭 “П’ятдесят – це кругле, символічне число. Півстоліття життя. Фізично старіти не дуже приємно, але досвід, накопичений за ці роки, дуже яскравий і потужний. Він служить мені орієнтиром на життєвому шляху”.
Що стосується ейджизму, то вона каже, що поки не стикалася з ним, але визнає його існування:
💭 “Важливо викликати дискусії, тому що це допомагає просувати зміни, хай і повільно”.
У 2000 році під час голосування на шоу “Fantástico” актрису було визнано найкрасивішою жінкою століття. Вона розповідає, як поставилася до цього титулу:
💭 “Я зазнала змішаного почуття. Почасти я була задоволена, адже це було визнанням з боку публіки. Вважаю за краще не ставитися до цього дуже серйозно, так само як і до критики”.
Живучи у Франції вже 7 років зі своїм чоловіком Петритом Спахія та синами Томасом і Ніколасом, Марія Фернанда каже, що сумує за Бразилією.
💭 “Мені дуже не вистачає бразильської атмосфери радості, нашого тепла, музики та танців. Але я намагаюся взяти від кожного місця все найкраще. Ідеальних країн не буває, у всіх є свої позитивні та негативні сторони”, – каже вона.
Коментуючи материнство, вона каже, що пережила кілька етапів:
💭 “Спочатку я надто опікувала своїх дітей і вважала, що мені потрібно компенсувати їм свою відсутність через роботу. Згодом я зрозуміла, що мені потрібно прийняти свою роль у їхньому житті і продовжувати творити свою історію. Зараз мої діти виросли і стають самостійними, настає новий етап, який треба вчитися долати”.