Аліні Боржес розповіла про партнерство з Марсело Новаесом і Маркусом Паскуімом, а також про те, як це – грати лиходійку Таню в новелі Розані Шварцман “Сама собі хазяйка”:
💭 “Я люблю новели 7-годинного таймслоту, вони змушують нас сміятися та допомагають нам забути про проблеми на деякий час. Я вже грала лиходійку в серіалі “Globoplay” під назвою “Архангел-відступник”, але лиходійку в гумористичній новелі легше грати. Таня одружена з Жаком (Марсело Новаес), але вступає у зв’язок з Рікарду (Маркус Паскуім).
💭 “Таня – лиходійка, яка порушує традиційні норми жіночої поведінки та кидає глядачам виклик своєю безсовісною поведінкою. За сюжетом, у неї майже відкритий шлюб із Жаком. Вони заплющують на це очі. Вона знає, що він зраджує їй, і він також про це знає щодо неї. Але вони мають домовленості”, – розповідає Аліні.
💭 “Ці два актори були секс-символами бразильського телебачення (сміється). За лаштунками вони поводяться як двоє дуже великодушних колег і я можу тільки подякувати їм. Я багато чого навчаюсь у них, поряд з ними я почуваюся недосвідченою. Багато жінок, шанувальниць Марсело та Маркуса, пишуть мені в соцмережах і кажуть, що заздрять. Ми отримуємо величезну насолоду, тому що ми граємо любовний трикутник. Я отримую задоволення від зображення на екрані того, чого не роблю в житті”.
Героїня також кидає виклик стереотипам, заявляючи, що не хоче мати дітей, і цей вибір не результат травми, а переконання.
💭 “Вона без будь-яких докорів заявляє, що добре, що в неї ніколи не було дитини”, – каже акторка і продовжує: “Це далеко від моєї реальності. Я мати 13-річної Ніни, і в мене було б більше дітей, якби я могла. Але, гадаю, важливо показати жінку, яка вирішила не бути мамою і для неї це нормально. Розані [Шварцман, автор новели] говорить про це з великим розумінням”.
💭 “Коли ви усвідомлюєте свою силу, ніхто не зможе вас зупинити. Таня саме така. Всі можуть говорити, що вона ніщо, але вона знає, наскільки вона сильна, красива, розумна, прониклива. Тому вона досягає того, чого хоче. Таня – соціальний працівник і багато років працювала в неурядових організаціях, але стає все більш скептичною та індивідуалістичною. Вона втомилася бачити, як багаті стають все багатшими, а бідні – все біднішими. Настає момент, коли вона вирішує вкрасти у білої сім’ї, до якої відчувала близькість. Це етичний та емоційний розрив”.
