Перша поява лиходійки Сандри (Флавія Алессандра) у новелі Валсіра Карраску та Мауро Вілсона “Світ став ще прекраснішим!” відбудеться 11 вересня, на 4 дні раніше запланованого терміну. Підступна блондинка виглядатиме шикарно та таємниче.
Сцена починається з того, що Естела (Ларісса Мануела) запитає Селсу (Райнер Кадете) про Сандру, і той скаже, що не знає, чи вона жива. Потім дія переміщується до Європи. Аерозйомка демонструє значний замок. Лунає закадровий голос Сандри, що звертається до Селсу:
💭 “Дорогий брате Селсу, я так сумую за тобою. Зараз після довгих подорожей на машинах, поїздах та кораблях я живу в Європі…”.
Сцена кінематографічна: рука Сандри з чорним манікюром пише у щоденнику. Поруч із нею червоне яблуко – символ її спокуси та влади. Поступово камера показує Сандру, сліпучу блондинку в червоній сукні. У своїх записах вона виплескує всю свою лють та амбіції:
💭 “У житті ми або королі, або пішаки… Я відмовляюся жити у світі, де в тебе є все, а в мене нічого”.
У наступних серіях присутність Сандри відчуватиметься все виразніше. Селсу сплутає жінку на вулиці зі своєю сестрою, але незабаром усвідомить свою помилку. Тим часом, у Європі, лиходійка знову з’явиться у замку, цього разу одягнена в розкішну нічну сорочку. І знову пише у щоденнику:
💭 “Дорогий Селсу, сподіваюся, ти все ще з теплотою згадуєш свою сестру. Якщо мій план спрацює цього разу, я нарешті розбагатію. Ще й як розбагатію”.
Саме в цей момент з’являється європейський барон, літній чоловік, який розмовляє іноземною мовою. Він пристрасно цілує Сандру, яка відповідає йому хитрою посмішкою, даючи зрозуміти, що вона використовує ситуацію для досягнення своїх цілей. Пізніше Сандра встане з ліжка і знову пише:
💭 “Дорогий брате, на жаль, ти ніколи не прочитаєш цей щоденник. Я пишу тільки тому, що мені нема з ким поговорити. Якщо все складеться вдало, а так і буде, я вийду заміж за барона, який закохався в мене по вуха. А після весілля позбудуся його і заберу весь його статок”.
Вона мріє про момент свого тріумфального повернення до Бразилії, вже плануючи помсту.
💭 “Хто знає, можливо, колись я повернуся, щоб побачити дурнуватий вираз на твоєму обличчі, коли ти дізнаєшся, що твоя сестра тепер належить до європейської еліти. І зможе помститися всім, хто принижував і знущався з неї”.
Сцена закінчується символічно і тривожно: Сандра стискає келих вина, доки він не розбивається в її руці, ранячи її до крові. Барон приходить їй на допомогу, але хитра посмішка лиходійки показує, що ніщо не зможе вгамувати її спрагу влади.
