Дія серіалу “Globoplay” під назвою “Криваво-червоний”, що змішує в собі атмосферу фільмів жахів і жанр фентезі, розгортається в гірському регіоні Серрадо-Мінейро, де перетинаються шляхи юних Луни (Летісія Віейра) та Флори (Аланіс Гільєн). Дівчата живуть у вигаданому місті Гуарамба, символом якого є гривистий вовк, унікальна тварина, що знаходиться на межі вимирання. Її називають гуара, бо мовою тупі-гуарані, корінних народів Бразилії, це слово означає “червоний”.
Луна кожен повний місяць перетворюється на гривисту вовчицю-перевертня, а Флора, що прагне чогось незвичайного в житті, не може знайти розуміння серед молоді міста.
💭 “Луна – проблемна дівчина, вона прагне знайти ліки від своєї “хвороби”. Батько покинув її, коли вона була ще немовлям. Вона ніколи не жила з ним, хоча її гени перевертня успадковані саме від батька. Вона хоробра, вчиться справлятися зі своїм “внутрішнім звіром”, мріє про пригоди і горить бажанням досліджувати світ, але мати опікує її з того часу, як вона почала перетворюватися на вовчицю”, – каже Летісія Віейра.
Якщо для Луни її незвичність – тягар, то Флора розчарована сірим життям мешканців міста та обидві дівчини почуваються не у своїй тарілці. Аланіс Гільєн додає:
💭 “Флора хоче залишити Гуарамбу і відкидає консерватизм, який бачить не лише у місті, а й серед членів своєї родини. За збігом, її знають і дражнять під прізвиськом “перевертень” через пережитий у дитинстві травматичний досвід.
Дилеми та особиста незадоволеність, з якими стикаються молоді жінки, – не єдині труднощі на їхньому шляху. Дівчата закохуються одна в одну, а за їхніми стосунками пильно стежать вампіри Мішель (Педро Алвес) та Селіна (Лаура Дутра), яким уже виповнилося два сторіччя. Вони приїжджають у місто під виглядом брата та сестри і приховують секрет: справжню причину, через яку “VPTech”, компанія, яка фінансує Інститут біології Гуарамби, вкладає гроші в дослідження гривистих вовків. Вампіри не зупиняться ні перед чим, щоб приховати справжню причину їхньої появи у місті.
Книги про монстрів, таких як вампіри та перевертні, існують уже багато століть і завжди актуалізували дискусії та конфлікти свого часу, свого історичного та культурного контексту. Сценаристка серіалу Розані Шварцман пояснила:
💭 “Наша мета полягала в тому, щоб у центрі цієї історії була жіноча точка зору, тому що, як правило, монстри в таких історіях – чоловіки”, – каже вона.
Клаудія Сардінья, також автор і творець серіалу, робить висновок:
💭 “Дуже важливо уявити жіночу думку розповідаючи про дівчину-перевертня, яка потрапляє в суто чоловіче середовище. Вона виняткова, вона перша, і вона несе на собі цей тягар”.
💭 “Ми говоримо про межі етики в науці, про те, що природно, про тему втручання в життя людини, яка стає об’єктом наукового дослідження. Ми також говоримо про самоприйняття у зв’язку з проблемою “лікування”, про те, наскільки наука може втручатися в природу людини, дику сутність та про дослідження нашого природного різноманіття іноземцями”.