Ларісса Боккіно прощається з Кінотою, своєю першою головною героїнею, відчуваючи, що за час зйомок змінилася разом із нею. Кінота, яка на початку новели “Ранчо в глибинці” була наївною дівчиною, зрештою стає зрілою та впевненою у собі жінкою. Актриса також стала дорослішою, переїхавши з батьківського дому до Мінас-Жерайс до Ріо-де-Жанейро.
💭 “Кінота потребувала мене, так само, як і я її. Я багато встигла у своєму житті, але завжди почувала себе дівчинкою. Тепер я стала самостійнішою, і усвідомила, що я жінка”, – розповідає актриса.
Ларісса не з тих, хто робить імпульсивні вчинки, як Кінота. У новелі Маріо Тейшейри Ларісса вперше грає вагітну жінку і змінила своє уявлення про материнство.
💭 “У дитинстві я мріяла якось стати матір’ю, але коли стала дорослішою, засумнівалася в цьому бажанні, запитавши, чи не нав’язане воно мені. Бути матір’ю – це велика відповідальність. Зараз мені хочеться також цього, але спочатку я маю зрозуміти, чи зможу з цим впоратися”.
Актриса стверджує, що відчула себе вільніше у коханні:
💭 “Мій хлопець Га (Габріель), з яким я разом уже 5 років, живе у Белу-Орізонті, а я зараз живу у Ріо. Це стосунки, які я б назвала вільним коханням, з елементами поваги до індивідуальності кожного з нас. Це нова концепція кохання. Ми вивчаємо її”.
Зараз Ларісса живе у квартирі, оплаченій компанією “Глобо”, і хоче трохи насолодитися Ріо-де-Жанейро перш ніж відвідати свою родину в Мінасі:
💭 “Під час зйомок новели я взагалі нікуди не ходила, але дуже хотіла оглянути пам’ятки, з’їздити до Санта-Терези… Ми працюємо 6 днів на тиждень, по 8-11 годин щодня. Бували тижні, коли я вивчала по 50 сторінок тексту. Я виходила з дому не більше 10 разів, щоб сходити, наприклад, у магазин. Коли шанувальниця вперше попросила мене зробити селфі, я була така рада, що запитала, чи може вона надіслати його мені (сміється актриса). З такою кількістю роботи я не встигла покататися на трамваї і подивитися на гору Цукрова Голова”, – перераховує вона.
Ларісса – дочка вчительки на ім’я Вангресс та адвоката, якого звуть Каулптер.
☁- Іноді люди дзвонять нам і запитують: “Можу я поговорити з сеньйором Вангрессом?”. А ми відповідаємо: “Ні, Вангресс – це сеньйора”. Кажуть, що моя бабуся по батьківській лінії, Юлімар, вигадала це ім’я – Каулптер. Ми жартуємо, що вона поєднала Карла та Петера. На жаль, ми не знаємо історії, пов’язаної з Вангресс.
Моя мама вважає, що це суміш імен її батька Вандера, і матері Граси. Але ніхто не знає точно, чи це так. І найбільший збіг – це те, що ці двоє зустрілися. Мій батько був закоханий у маму з 5 років”, – розповідає Лариса.
☁ “Моя бабуся Юлімар мріяла стати актрисою, приїхала до Ріо, була танцівницею у Канекао. Але життя повело її іншим шляхом. Вона не виконала цього бажання, але дала мені можливість його здійснити. Батьки водили мене до театру з дитинства. Коли я отримала роль у новелі, на мене обрушився цілий потік повідомлень із привітаннями. Люди пам’ятають, що років у 10 я сказала в школі, що стану актрисою”.
☁ “Грати головну героїню на “Globo” було неймовірно”, – каже вона, розмірковуючи про своє професійне майбутнє: “Я дуже ціную безпеку та стабільність. Я хочу підкорити світ, охопити все, що зможу. У той же час це дуже втомлює. Думаю, настав час відпустити свою героїню та трохи відпочити. Ми садимо насіння мрії, але перш ніж зберемо врожай, має пройти час”.
