Позначка: Джована Кордейро інтерв’ю

Актриса, яка зараз грає Барбару в серіалі “Dona de mim”, також радіє успіху персонажа: “Мені подобається бачити, як жінки кажуть, що почали займатися бойовими мистецтвами саме завдяки її натхненню”.

Барбара, яку грає Джована Кордейро у новеллі “Dona de mim”, привертає увагу не лише своїми бойовими сценами, а й силою, котру вона випромінює поза рингом. Вона знаходить відгук у жінок, і багато хто навіть почав займатися бойовими мистецтвами, натхненні її історією.

💭 “Я сама зрозуміла важливість самооборони, вивчаючи персонажа, і мені здається неймовірним, що Барбара дала стільком людям цей невеликий поштовх”, – розповіла вона “Glamour”.

Проте впевненість актриси не з’явилася відразу. За 10 років кар’єри вона дізналася, що таке самовладання, імідж та впевненість у собі.

💭 “Робота в центрі уваги впливає на наше марнославство, сміливість та почуття приналежності. Поступово я відкрила себе як комунікатор та публічна постать і зрозуміла, як хочу будувати своє життя та кар’єру”, – каже вона.

Її стосунки з модою, які колись були щитом, стали інструментом самовираження. Спочатку вона ховалася за нейтральними речами, щоб уникнути засудження та пересудів.

💭 “Я більше не намагаюся залишатися непоміченою. Я хочу бути цільною. І мода дає мені саме це: пізнавати себе і являти себе світові такою, якою я є”, – каже вона, яка знялася в рекламній кампанії “Flor de Lis”.

❓Нова кампанія “Flor de Lis” присвячена погляду всередину себе та усвідомленню своєї сили. Як це послання співзвучне вам у цей момент життя?
📝 “У моїй професії, особливо під час роботи над серіалами в Бразилії, існує певний рівень відкритості, який рано чи пізно змушує нас сумніватися у своїй презентації, своєму стилі, своїх рішеннях, своїй поведінці. Це запрошення дізнатися більше про себе, але воно може стати і пасткою: швидко виникають невпевненість і бажання порівнювати себе з іншими. Раптом я опинилася в місцях, де ніколи не була, і спілкувалася з людьми, які були зовсім не схожі на образ, до якого я звикла. Це впливає на мою самооцінку”.

💭 “Часом мої власні очікування змушували мене фантазувати про те, наскільки я “підходжу” чи не підходжу для цих посад. Робота в центрі уваги впливає на наше марнославство, нашу сміливість та почуття приналежності. Необхідно бути дуже обережним, щоб це не пригнічувало нашу справжню здатність до самовираження”.

За ці 10 років кар’єри я поступово відкрила себе як комунікатора та публічну постать, а також зрозуміла, як хочу збудувати своє життя та кар’єру. Сьогодні я почуваюся набагато впевненішою у собі і, що цікаво, докладаю менше зусиль. Тому перш за все я намагаюся задовольнити себе. Прислухатись до себе. Розуміти себе. Саме це допомагає мені щодня усвідомлювати свої сильні сторони, свої обмеження та свої справжні бажання.

❓Яким чином, на вашу думку, мода може стати інструментом вираження сили та індивідуальності людини?
📝 “Мода – це миттєва презентація. Вона розкриває набагато більше ще до того, як будуть вимовлені перші слова. Саме тому сьогодні я бачу в ній потужний інструмент вираження сили, зрілості та навіть уразливості. Вибираючи одяг, я не просто одягаюся; я вирішую, як хочу існувати у світі цього дня. Усвідомивши це, я почала використовувати моду як союзника, як спосіб заявити про себе, показати свою багатогранність, свої сильні сторони і навіть уразливість. Те, що я ношу, розповідає мою історію – і для мене це і є сила”.

❓Як би ви описали свої стосунки із модою сьогодні? Чи змінилися вони за ці роки?
📝 “Вони дуже змінилися. На початку своєї кар’єри, будучи жінкою та зовсім юною, я захищала себе як могла. Я боялася, що мене вважатимуть легковажною, поверхневою, менш професійною чи доступною. Я ховалася за базовими речами, джинсами та білою сорочкою, намагаючись не привертати до себе уваги, щоб мене сприймали всерйоз. То був захисний механізм. Сьогодні це відображає те, хто я є: мою впевненість у собі, мою зрілість, а також мій простіший і вразливіший бік. Я більше не намагаюся залишитись непоміченою. Я хочу бути цілісною. І мода дає мені саме це: впізнавати себе і уявляти себе світові такою, якою я є. Роздуми про те, що я носитиму, стали частиною того, як я розповідаю свою історію”.

❓Ви коли-небудь відчували тиск, пов’язаний з необхідністю відповідати певному стандарту краси чи стилю?
📝 “Безперечно. Багато років я випрямляла волосся, приховувала його природну текстуру і намагалася вписатися в естетику, яка стирала мою справжню сутність. Зміна кольору волосся стала поворотним моментом: саме тоді мені довелося зіштовхнутися зі своїм образом і прийняти кожен етап процесу, включаючи найскладніші. Саме тоді я зрозуміла, що краса – це не відповідність зовнішнім очікуванням, а прийняття себе такою, якою я є, у всій своїй повноті. Сьогодні, коли я відчуваю якийсь тиск, я повертаюся до цього моменту. Цей перехід навчив мене не йти на компроміси зі своєю особистістю. Те, як я одягаюся, як укладаю волосся, – все це має виходити зсередини, а не від чужого погляду. І це розуміння робить мене сильною, справжньою та вільною”.

❓Що ви зазвичай робите пріоритетом у своєму гардеробі наприкінці року?
📝 “Влітку я відкриваю себе наново. Це пора року, з якою я себе найбільше асоціюю, і де тренди перегукуються з моєю енергією: я сонячніша, яскравіша, вільніша і природніша. Мені подобається вибирати легкі речі, щоб пережити сильну спеку, а останнім часом я полюбила носити тканинні штани – легкі, елегантні та з яскравою індивідуальністю. Сандалії на пласкій підошві – це дуже зручно, але я люблю комфорт і стиль кросівок, особливо живучи в Ріо, де мода дозволяє поєднувати місто та природу унікальним чином. І я більше не чекаю на офіційні заходи, щоб одягнути підбори. Сьогодні я вибираю більш легкі моделі з невисокими підборами, які надають образу елегантності та комфорту, настільки необхідні в цю пору року”.

❓Чи є якась незамінна річ, яка допоможе вам почуватися впевнено та елегантно в цю пору року?
📝 “Я обожнюю сукні з відкритою спиною. Це для мене в новинку, тому що довгий час я вибирала вільніші топи, щоб створити об’єм. Сьогодні все навпаки: мені подобається підкреслювати спину, декольте, плечі. Думаю, це пов’язано з тим, що я задоволена своєю фігурою після напруженої підготовки до ролі Барбари. Це стало для мене майже модною залежністю (сміється). Я експериментую з вирізами, з моделями, що струмують і облягають, завжди шукаю баланс між легкістю і витонченістю. І я все ще обожнюю тканинні штани, які поєднують у собі комфорт та елегантність, що дуже підходить для мого літа”.

❓Зараз ви знімаєтесь у серіалі “Dona de mim”, граючи Барбару. Яка реакція глядачів?
📝 “Люди, особливо жінки, по-справжньому перейнялися Барбарою завдяки її зв’язку зі спортом. І це одна з найпрекрасніших сторін цього досвіду. Мені подобається бачити, як жінки кажуть, що почали займатись бойовими мистецтвами, натхненні її прикладом. Я сама зрозуміла важливість самооборони, вивчаючи персонажа, і вважаю неймовірним, що Барбара дала стільком людям цей невеликий поштовх. На вулиці я найчастіше чую про сцени бійок: люди запитують, чи тренувалася я раніше, бо їх переконує моя відданість справі. І це мене дуже тішить, бо я справді багато присвятила навчанню. Сьогодні я ще одна людина, захоплена спортом”.

❓Чи допомогли вам спосіб життя персонажа та світ боксу виробити якийсь новий стиль життя чи самодисципліну?
📝 “Я завжди тренувалася, але інтенсивна підготовка до ролі вивела мене на новий рівень. Сьогодні я дотримуюся набагато структурованішого розпорядку: рано встаю, тренуюся, стежу за харчуванням і дотримуюся режиму сну. Ці ритуали дали мені більше ясності розуму та відчуття сили, ніж я коли-небудь відчувала раніше”.

Є щось, що хвилює у зустрічі з дівчиною, яка по-справжньому закохана в життя. Тон її голосу легкий, сміх природний, і досить кілька хвилин розмови, щоб заразитися її енергією. Джована Кордейро саме така дівчина. Актриса грає роль кікбоксерки Барбари, суперниці Леони, головної героїні новели Розані Шварцман “Сама собі хазяйка”, і її хвилювання з приводу цього досягнення очевидне.

Можна сказати, що у Джовани душа актриси. За її словами, бажання стати актрисою народилося в неї інтуїтивно. Ще дитиною вона любила влаштовувати спектаклі та дивилася фільми і новели, бажаючи опинитися по той бік екрану.

❓Що спонукало вас стати акторкою?
📝 “Спочатку це бажання було інтуїтивним, але те, чого я хотіла досягти, багато в чому перетиналося з акторською кар’єрою. Потім, під час навчання в коледжі, я зрозуміла, що я маю покликання до цього, що в мені є щось, що легко вписується в цей всесвіт. Мені завжди було цікаво виразити себе через персонажів, музику та акторську гру. Я дивилася фільми, ходила до театру, дивилася новели, мріючи грати в них”.

❓Як це – зніматися в новелі “Сама собі хазяйка”?
📝 “Це найлегша робота у моєму житті. Я насолоджуюся нею, отримую величезну насолоду. Лейтмотив цієї ролі – гонитва за мрією. Вона не відмовляється від своїх цілей. Барбара тверда, відважна, і це мене дуже надихає”.

Джована не з чуток знає про перетворюючу силу спорту. Як дочка футболіста вона розповіла, що багато в чому зобов’язана своїм життям спорту, а також стала свідком того, як завдяки цьому заняттю життя багатьох людей змінилося на краще. Тепер актриса може ще сильніше наголосити на важливості занять спортом як інструмента соціальних перетворень.

❓Щоб зіграти Барбару, вам довелося навчитися кікбоксингу. Що нового принесла у ваше життя ця героїня?
📝 “Я зрозуміла важливість спорту для психіки та здоров’я. Я завжди займалася спортом, брала участь у змаганнях з карате, коли була молодшою. Тепер я змінила свій режим дня, харчування та тип тренувань. Спорт дає мені стійкість та завзятість. Я встаю о пів на шосту ранку і тренуюся до дев’ятої. Спорт допоміг мені зрозуміти, що фізичне навантаження має для мене основне значення: я стаю щасливішою, впевненішою і цілеспрямованішою. Раніше я думала, що мені потрібен персональний тренер, дієтолог та цілеспрямованість. Але після відвідування ендокринолога я зрозуміла, що є речі, які не мають жодного стосунку до нашого характеру, а скоріше пов’язані з дефіцитом вітамінів чи гормонів в організмі. Іноді ви думаєте, що ви ліниві, але насправді у вас гормональний дисбаланс. Я почала працювати над цим, сьогодні маю більше енергії. Думаю, тепер я краще усвідомлюю свої сильні сторони і не відчуваю страху. До того ж, я розвиваю свої творчі здібності. Незабаром ви побачите, як я співаю та танцюю. Я більше не хочу обмежувати свої мрії, свої цілі та досягнення”.

❓А яку пораду ви дали б юній Джовані сьогодні?
📝 “Я постійно “спілкуюся” з Джованою з минулого від початку кар’єри. Я пам’ятаю, що я мала багато сміливості, я була дуже безстрашна і вірила, що все вийде. Тоді, коли я нічого не знала, я була сміливіша, а тепер, коли я вже маю певний досвід, іноді боюся. Знаєте, таке відчуття, що зараз на карту поставлено набагато більше. Я б сказала юній Джовані: “Нічого не бійся, йди вперед, довірся мені”.

❓Які характеристики ви оцінюєте під час виборів проєктів, у яких хочете брати участь?
📝 “У моїх останніх двох роботах (“Ранчо в глибинці” та “Переполох” – прим.) мені дуже хотілося грати популярних персонажів. Мені, як актрисі, дуже приємно мати можливість спілкуватися з людьми відкрито та довірливо. Робота в новелі робить можливим багато, вона відкриває багато можливостей, нам подобається, коли люди впізнають у наших персонажах себе, це дуже мотивує мене як артистку”.

❓Чи є тип персонажа, якого вам ще не доводилося зіграти, але хотілося б?
📝 “Я вже давно хотіла зайнятися чимось, що потребує особливої ​​фізичної підготовки. Я дуже рада, що зараз граю спортсменку, людину, чия професія потребує фізичних здібностей”.

❓А які у вас хобі?
📝 “Мені дуже подобається займатися тим, що заспокоює. Коли я маю вільний час, я найбільше люблю бувати на пляжі, поряд з друзями та сім’єю. Мені дуже подобається приймати трав’яні ванни, ходити на море, до водоспаду. Це об’єднує мене із самою собою”.

❓Якби ви могли знову пережити особливий момент у своєму житті, який би це був момент?
📝 “У зв’язку з низкою моїх нещодавніх досягнень я багато думала про мою бабусю по батьківській лінії, дону Маріту, яка, на жаль, уже померла. Вона так мене підбадьорювала і так сильно вірила в мене. Вона навіть не побачила мене по телевізору, бо померла незадовго до мого телевізійного дебюту, тож я думаю, що я повернулася б у минуле, перебувала б поряд з нею, слухаючи, як вона розповідає історії свого життя… Просто хотілося б, щоб про мене знову дбали, як це робила бабуся, розумієте?”.

❓Де б ви хотіли бути за 10 років?
📝 “За 10 років я бачу себе матір’ю. Я бачу себе працюючою зі своєю сім’єю. Я виявила, що у моїх сестер і кузенів загальні покликання, тому я уявляю, як всі навколо мене процвітають, працюють разом і розвиваються разом. Робота на телебаченні може сильно вплинути на самооцінку”.

❓Чи були у вас моменти, коли ви бачили себе в негативному світлі?
📝 “Мабуть, зараз я вже менше з цим стикаюся, але раніше мене часто супроводжувала невпевненість у собі. Чи сподобаюся я людям? Чи сподобається їм моя робота? Я приходила додому та зациклювалася на цьому. І я зрозуміла, що не варто цього робити, мені треба розважатись, відчувати задоволення. Але доки я не виробила цей спосіб мислення, я культивувала свою невпевненість. Щиро кажучи, у мене періодично виникає багато запитань до себе. Думаю, з цим стикаються усі, особливо ми, жінки. Я зрозуміла це під час сеансів психотерапії. Мені також довелося озирнутися назад, подивитися на історію жінок у моїй сім’ї та на ті можливості, яких у них не було, і на мене лягла відповідальність за те, щоб відкрити собі новий життєвий шлях, нові можливості”.

❓Ви пережили зміну зачіски, повернувшись до свого природного волосся, на що це було схоже?
📝 “У якийсь період мого життя мене хвалили за те, що у мене випрямлене волосся. Всі мої друзі випрямляли волосся… так що на той час це було формою соціального схвалення. Я ходила до школи з прямим волоссям і чула: “Овва, ти маєш чудовий вигляд”. Процес переходу [до природного волосся] важкий через естетичний тиск. Ми постійно чуємо коментарі про те, наскільки красивіше було раніше: “З прямим волоссям ти виглядаєш краще”, – кажуть люди”.

❓Але для вас як для публічної персони, чи був цей процес складнішим?
📝 “Я пройшла через процес усвідомлення своєї ідентичності. І змусила оточуючих поважати мій вибір та заохочувати мене. Я думаю, що моя робота в соцмережах по популяризації повернення темношкірих жінок до свого природного волосся була дуже вдалою, тому що люди почали розуміти мою думку. Отже, я була врятована від незручних коментарів”.

❓Як би ви визначили свої стосунки із модою?
📝 “Я вважаю жінок частиною природи, яка рухає припливами, вітрами, невичерпною енергією. Це суть жіночого начала. Сонячна енергія невичерпна, вона живить безліч інших життів. Це дуже жіночно. Я люблю довгі струмливі сукні. Вони чуттєві та відмінно пасують для літа. Жовтий – мій колір, він виражає вібрацію та радість. Він передає стан більшої свободи, легкості, руху”.

❓Цікаво, що ви зустрічаєтеся з актором Жуліано Лаффайєттом. Як ви познайомились?
📝 “Я познайомилася з Жу під час зйомок у новелі “Зворотний бік раю”. Він дуже товаришує з Беллою П’єро, а я знімалася з нею в цій новелі. Ми зустрілися на її дні народження, і Белла сказала: “У вас стільки спільного, ви будете чудовою парою”. І я сказала: “Добре, подивимося”.

❓Ваші стосунки викликають розчулення. Які у вас подальші плани?
📝 “У мене ніколи не було таких довгих стосунків, ми разом уже 6 років. Коли ми з ним почали зустрічатись, я сказала: “Чувак, у мене таке враження, що ми зустрічатимемося дуже довго”. І що дивно, так воно і є. Я все більше пишаюся тим, як ми будували наші стосунки”.

❓Яку останню пісню ви слухали та яку пісню присвятили б Жуліано?
📝 “Одну з пісень Лінікер! Ми завжди присвячували один одному одну з її пісень. Пісня “Кажузініу” теж має багато спільного із нашим життям. Жуліано називає мене так. Він каже, що я схожа на кажузінію (бразильські цукерки на основі згущеного молока, арахісу, кеш’ю і какао-порошку у формі горіха кеш’ю – прим), така ж солодка!”.