Енріке Діаз у 9-годинній новелі Агіналду Сілви “Три грації” зіграє роль Алберіку, пастора, хорошої людини, радника та практично одного із засновників фавели, де живуть герої новели. Персонаж проповідує у в’язницях.
Як і в інших сюжетах Агіналду, віра використовуватиметься не як щось нав’язуване глядачам, а як тло для зображення складних персонажів зі своїми власними історіями. Під час підготовки та репетицій стає зрозуміло, що підхід сценариста до теми залишається делікатним, без стереотипів та з простором для емоцій, конфлікту та людяності, фірмових рис автора, коли йдеться про віру.
Чи то в євангелічній громаді Портелінія, в новелі “Два лиця” (2007), чи то у представленні релігій африканського походження в “Березі мрії” (2001), сценарист завжди віддавав пріоритет почуттям персонажів щодо віри, а не догмам чи приписам, якими вони керуються.
Релігія також буде яскраво виражена в образі головної героїні Жерлусі (Софі Шарлотт), вона є католичкою, яка шанує свою святу покровительку.
