Після того, як він зіграв кілька персонажів, що запам’ятовуються на телебаченні, і спробував свої сили в кіно і театрі, Матеус Солано тепер виступає на сцені зі своїм першим монологом. Більше того, він писав його сценарій разом із Мігелем Тіре та Ізабел Тейшейрою. Навіть для такого досвідченого та загартованого актора це стає чудовим викликом за стільки років кар’єри. За словами Матеуса, самотність на сцені дала йому як актору можливість зростати як ніколи раніше. Крім величезного таланту, Матеус – громадянин, який усвідомлює свої права та обов’язки. Уважний до прав на використання свого образу, а також до піклування про планету, він продовжує свою боротьбу за справедливіший ринок і здоровішу планету за межами студій і далеко від камер. У цьому ексклюзивному інтерв’ю для “MENSCH” (як добре, що він знову на нашій обкладинці) він відкривається і розповідає нам з притаманною йому уважністю та добротою, як у нього справи.
❓ Матеус Солано курсує країною зі своїм першим монологом “O figurante” (“Статист”). Чому ви вирішили поставити сольну виставу після стількох років кар’єри? І як це – виступати одному на сцені?
📝 “Я вирішив поставити монолог, тому що відчував себе до цього готовим. У той момент кар’єри, коли я виходив з довгострокового контракту з “Rede Globo”, я вирішив зрозуміти, як артист, що я хочу поставити на сцені. І цей обмін з публікою по всій країні був дуже багатим. Знаходження одним на сцені допомогло мені рости як ніколи раніше у моїй професії”.
❓ Окрім участі у виставі “О figurante”, ви є одним із авторів сценарію разом з Мігелем Тіре та Ізабел Тейшейрою. Звідки прийшла ідея сценарію? Чи плануєте ви нові проєкти як автор?
📝 “Створення спектаклю “О figurante” почалося з процесу роботи над “Escritura na cena” (“Письменництво на сцені”) Ізабел Тейшейри, який полягав у транскрибуванні великих імпровізацій та оповідок, які я їй надсилав. Після довгих обговорень із Мігелем п’єса почала формуватися. Це досить особливий процес, який закладається на підсвідомому рівні. Тому я продовжую вчитися на прикладі цієї п’єси – і, можливо, насамперед – тому, що вона народилася у мені”.
❓ До речі, “О figurante” була номінована на кілька важливих театральних премій. Як це – бачити, як проєкт, створений вами, отримує визнання? І якою є реакція глядачів, які подивилися цю п’єсу?
📝 “Моя найбільша радість – бачити, що питання, які мені дорогі, які чіпають мене як людину, чіпають і тих, хто прийшов подивитися спектакль. П’єса є комедією, але в ній є і смуток, вона зачіпає дуже важливі моменти… У деякому сенсі, вона стріляє на всі боки і в кінцевому підсумку неминуче влучає у глядача. Відгуки глядачів та театральних критиків були дуже приємними”.
❓ 2026 року ви повезете виставу на гастролі до Португалії. Чи думаєте ви про міжнародну артистичну кар’єру?
📝 “Я ніколи не думав про міжнародну артистичну кар’єру, але вже двічі возив спектаклі за кордон. І мені дуже подобається бачити, як люди за кордоном цінують мою роботу. Звичайно, я б із задоволенням грав у театрі в багатьох інших місцях, але сказати, що я думаю про міжнародну артистичну кар’єру, було б неправдою”.
❓ Ви знімаєте фільм “Ataque ao metrô” (“Атака на метро”) і щойно закінчили роботу над короткометражкою “Estrelas fluorescentes” (“Флуоресцентні зірки”). Як ви оцінюєте поточний момент у вітчизняному кінематографі після того, як деякі наші фільми почали здобувати нагороди по всьому світу?
📝 “Не можу сказати, як справи у вітчизняному кінематографі. З одного боку, ми отримуємо міжнародне визнання – і, схоже, це єдиний момент, коли ми цінуємо себе. З іншого боку, ми маємо проблему стрімінгових сервісів, які працюють на повну силу і забирають 100% прибутку, отриманого тут. І є проблема штучного інтелекту, який просочується у наш простір. Отже, у цій історії з’являються дві дуже сильні позиції”.
❓ Ви берете участь у кампанії за регулювання авторських прав артистів. На якому етапі перебуває ця боротьба? І як ви оцінюєте використання штучного інтелекту в аудіовізуальній сфері?
📝 “Це дуже складна боротьба, як і всі інші битви, які сьогодні ведуться з могутніми людьми, які стоять за великими технологічними компаніями. Я з великим побоюванням ставлюся до штучного інтелекту, оскільки він служить світові постправди, в якому ми живемо. І тому він надзвичайно небезпечний”.
❓ Протягом багатьох років Матеус Солано активно займається питаннями охорони навколишнього середовища. Як, на вашу думку, люди наразі сприймають необхідність піклуватися про планету? Чи помітили ви якісь зміни щодо людей з тих пір, як ви почали говорити на цю тему?
📝 “На жаль, мені здається, що людство розвивається в екологічному питанні тільки перебуваючи під загрозою. Необхідне пробудження, а воно відбувається лише через трагедії та кліматичні катастрофи. І навіть тоді дуже повільно. Можновладці, які могли б багато чого зробити, перебувають у захищеному становищі і живуть у Нарнії, тоді як людство стикається з реальністю глобального потепління. Тому ми змушені йти до єдиного рішення для нашого виживання, яке полягає в тому, щоб бути стійкішими, але я не знаю, що залишиться для наших онуків. Найближчим часом ми будемо справедливо звинувачені”.
❓ В інтерв’ю ви згадували, що відмовляєтеся працювати з компаніями, які не дбають про довкілля. Дослідження показують, що багато людей по всьому світу слідують цій практиці, яка називається “кліматичним відходом”. Як це вплинуло на вашу кар’єру?
📝 “З одного боку, я втратив можливість заробляти великі гроші, але з іншого – я вважаю, що зміцнив свій імідж захисника навколишнього середовища і тепер мене запрошують на роботу в цій сфері. Це справді вибір. Ми маємо повністю приймати свої рішення, чи не так?”
❓ 2026 року Матеус Солано відзначає 30-річчя своєї творчої діяльності. Як ви оцінюєте свій шлях? Що ви зробили б інакше?
📝 “Боже, 30 років… Я дуже пишаюся своїм творчим шляхом і ніколи не думав, що хотів би зробити щось по-іншому. Всі помилки та успіхи привели мене до того, ким я є сьогодні. Я дуже задоволений”.
❓ З таким довгим стажем, чого Матеус Солано ще не досяг у професійному плані?
📝 “Я вважаю, що життя було до мене дуже щедрим, пропонуючи мені цікаві професійні виклики на кожному етапі моєї кар’єри. Наразі я хотів би повернутися до школи і, можливо, пройти курси підвищення кваліфікації або навіть курси з театрального мистецтва у Бразилії та за кордоном. Я хочу постійно розвиватися, адже робота актора закінчується лише тоді, коли він йде зі сцени та завіса опускається”.