Зневіра Пабло Ечаррі, який розповідає про те, чого він не зміг досягти у своєму житті: “В іншому житті…”
Пабло Ечаррі, широко відомий в Аргентині завдяки своєму акторському таланту, нещодавно зізнався в тому, що в його житті залишилася одна нездійснена мрія: вивчити право. У свої 55 років, перебуваючи в розпалі роботи над виставою “Druk” у театрі “Metropolitan”, актор розмірковує про ті шляхи, які він обрав, і ті, які не мав змоги проходити. Ечаррі, що народився в сім’ї середнього класу, майже відразу став знаменитим, почавши свою успішну кар’єру на телебаченні в 90-ті роки. Однак цей швидкий зліт мав свою ціну.
У нещодавньому інтерв’ю Пабло Ечаррі розповів, як його передчасний і плавний вступ у світ шоу-бізнесу залишив йому мало місця для іншого досвіду, зокрема для його бажання здобути вищу освіту. “Мені дуже хотілося б отримати досвід навчання в університеті, але життя склалося інакше”, – зізнався він. Це почуття залишається в ньому, але не як жаль, а як незавершена справа, про яку він із ностальгією говорить як про можливе завдання в “іншому житті”.
Завдяки своїй успішній артистичній кар’єрі, що включає телебачення, кіно та театр, Ечаррі заснував та брав участь у різних видах діяльності, таких як продюсування та художнє управління. Хоча його кар’єра є предметом гордості та особистого задоволення, він постійно розмірковує про те, що могло б бути, якби він пішов академічним шляхом. Пабло стверджує, що його кар’єра, хоч і приносить задоволення, залишила в його душі інтелектуальну порожнечу, яку він, як і раніше, вважає важливою.
Отже, Ечаррі прагне ширшого аналізу того, як життя часто відволікає від певних мрій на користь інших цілей. Він не дивиться з докором на цей елемент своєї особистої історії, а розглядає його як відлуння ухвалених рішень та використаних можливостей. Це зізнання також знаходить відображення у порадах його дітям, Морені та Хуліану, які зосереджені на пошуку балансу між вродженим талантом та гідною освітою.
З критичним, але конструктивним підходом Ечаррі викладає зріле бачення свого шляху: відзначаючи досягнутий художній успіх, він визнає, що для нього недостатнім елементом є академічна освіта. Це роздум дає нам глибокий урок про різноманіття життєвих шляхів та цінність відкритості до різноманітного навчання.