Життєвим девізом Таіни Мюллер цілком могло б стати прислів’я “Сім разів відміряй, один відріж”. Незважаючи на зайнятість у різноманітних проєктах, актриса не забуває дбати про своє здоров’я та красу, підходячи до цього раціонально, зважено та мудро, і прагнучи забезпечити собі гарну якість життя та довголіття. За словами Таіни, саме настання 40-річчя змінило всі її погляди на турботу про здоров’я.
💭 “Я почала розуміти, що до питання старіння потрібно підходити комплексно. Чесно кажучи, я завжди намагалася дотримуватись такої позиції, але зараз це стало особливо важливо. Мені хочеться зберігати зір, слух і рухливість тіла якомога довше”, – каже актриса, яка успішно поєднує професійну кар’єру з обов’язками дружини та матері.
Тема, обрана Таіною для фотосесії, що супроводжує інтерв’ю – боротьба, і це зовсім не випадковість: цей вид спорту кілька років тому став частиною її життя і допомагає їй дбати про своє тіло та розум. До речі, постановку кадру, макіяж та аксесуари для фотосесії Таіна також обирала самостійно, а відповідаючи на запитання журналістів видання “BOA FORMA”, не залишила без уваги такі теми, як виховання сина, фемінізм та нові сфери застосування творчих здібностей.
❓ Чи змінилися ваші звички, що стосуються догляду за собою, після того як вам виповнилося 40?
📝 “Так, звичайно, і дуже сильно! Я пройшла загальний медогляд, вперше побувала у кардіолога, здала купу аналізів… Тепер я завжди проходитиму ретельніші огляди, бо мій син хоче, щоб я жила довго, а я пообіцяла йому, що так і буде (сміється актриса). Коли тобі виповнюється 40, починаєш розуміти, що прожила половину життя. Мені як актрисі, потрібно дбати про себе та своє тіло, зберігаючи рухливість, зір, слух, мовлення, адже моє тіло, як би банально це не звучало, – мій основний робочий інструмент”.
❓ Як ви справляєтеся зі змінами зовнішності, викликаними плином часу? Чи вам це легко дається?
📝 “Не сказала б, що це легко, особливо з погляду людини, яка звикла бачити себе на екрані… думаю, що кожна людина рано чи пізно має пройти через процес [прийняття себе в новому віці], особливо живучи в сучасному суспільстві, де всі постійно женуться за молодістю, що, на мій погляд, є свідомо програшною справою. Звичайно, можна покращити стан своєї шкіри, зберегти наявний колаген… я теж роблю це, щоб уповільнити процес старіння, особливо з урахуванням того, що всі ми живемо в дуже забрудненому світі, і часто досить погано спимо, але при цьому вважаю, що можна лише підтримувати своє здоров’я і в міру сил піклуватися про зовнішність, а вічна боротьба за те, щоб зупинити процес старіння, приречена на провал та подальше гірке розчарування. Думаю, моє головне завдання – зуміти побачити зміни у своїй зовнішності та прийняти їх. І я говорю не тільки про зморшки. Наприклад, на мене сильно вплинуло те, що цього року мені вперше довелося вдягнути біфокальні окуляри. У віці 42 років я раптом почала погано бачити зблизька. Це мене сильно зачепило. Адже, як я вже говорила, я маю намір якомога довше зберігати свій зір, слух та рухливість”.
❓ Щоб зберегти рухливість і гнучкість, ви дотримуєтеся певного режиму фізичної активності, чи не так?
📝 “Я завжди займалася спортом, але при цьому мені подобалася йога, легкий пілатес, а моя героїня з серіалу “Доброго ранку, Вероніко” “привчила” мене робити ще більше фізичних вправ. Я багато тренувалася, щоб її зіграти. Коли мені був 41 рік, я знімалася у 3 сезоні, і хотіла бути в змозі робити всі трюки самостійно, без залучення каскадерів, тож навчилася боротьбі. Раніше я ніколи цим не займалася, тому що віддавала перевагу більш “мирним” видам спорту, але навчившись єдиноборствам, відчула себе дуже сильною. А коли серіал закінчився, я зрозуміла, що сумую за боротьбою. Пізніше, коли мій син теж захопився боротьбою, я знайшла чудовий вихід зі становища: тепер ми з ним разом ходимо на тренування з тхеквондо. Я тренуюся з дорослими, а він – з дітьми, але ми ходимо в той самий час і проходимо випробування на отримання поясів разом. Це допомогло нам стати ще ближчими один до одного”.
❓ Чи вживаєте ви заходів для підтримки душевної рівноваги, такі як дієта, сеанси психоаналізу тощо?
📝 “Я стала набагато краще спати. Під час пандемії я страждала на безсоння, але зараз налагодила режим сну та відпочинку. Щодо їжі, то нещодавно я виявила, що всі мої аналізи показали алергію на глютен. Я сильно скоротила кількість продуктів із вмістом глютену, що значно покращило якість мого життя. До цього у мене був хронічний свербіж у вусі, мені не допомагали кортикоїди, і він постійно повертався. У мене також спостерігалася велика затримка рідини в організмі, здуття живота, я почувалася погано після їжі, але після того, як я практично відмовилася від глютену, мені стало набагато легше”.
❓ Чи легко було піти на такий крок?
📝 “Зовсім ні, мені і досі нелегко, тому що оточуючі до цих пір думають, що це просто новомодна дієта, вони не розуміють, що йдеться про здоров’я і що, наприклад, готуючись летіти кудись на літаку я повинна замовляти їжу за тиждень до вильоту тому що, як тільки я щось з’їм, що мені не можна, мене нудить весь тиждень. Крім того, я навчилася контролювати свою хворобу: у мене є лікар, котрий давно зі мною працює, дієтолог Ванія Ассалі, яка призначає мені різні харчові добавки. Я почала приймати вітамін B12 та куркуму, яка вважається дуже потужним протизапальним засобом”.
❓ Ви граєте глибокі ролі у дуже непростих проєктах, наприклад у серіалі “Доброго ранку, Вероніко”, в якому порушена дуже делікатна феміністська тема. Така робота якось вплинула на ваше психічне здоров’я?
📝 “Так, адже тема цього серіалу виявилася дуже важкою, і я не могла не відчути цього на собі не в останню чергу тому, що я жінка. 1 сезон вийшов під час пандемії, 2 був знятий під час пандемії, і лише 3 сезон був більш відсторонений від цього контексту, так що це було зовсім нелегко для мене, але в той же час, перебуваючи на знімальному майданчику, як не дивно, я була спокійніша, ніж поза ним. Вдома я перебувала в дуже тривожному стані, у моїй душі та думках все ще залишалося багато страхів, а тут з’явилася героїня, яка буквально рвалася в бій і допомогла мені позбутися внутрішньої агресії”.
❓ Ви неодноразово розмірковували про феміністські проблеми, та й ваша Вероніка сама по собі – дуже феміністський персонаж. Як вам виховувати хлопчика в патріархальному суспільстві?
📝 “Я не думаю, що виховую Мартіна інакше, ніж виховувала б дівчинку. Вважаю, що найважливіше визнати, що дитина така, якою вона є, і поважати її почуття. Потрібно дуже уважно слухати її та вчити повазі на власному прикладі. Наприклад, у нього вдома є приклад батька, який, коли я працюю, залишається з ним, готує їжу і робить роботу по дому, і це, безумовно, вчить сина цінувати працю. А я поважаю Мартіна з самого раннього віку, вибачаюся перед ним, коли вважаю за потрібне, і, якщо роблю помилку, завжди визнаю це. Думаю, що з дочкою я б робила так само. Вважаю, в цьому і є сенс виховання: навчити дітей любити життя в цілому, світ, природу і поважати не тільки жінок, а й усіх людей, рослини, тварин, показати їм, що всі живі істоти заслуговують на повагу. І, звичайно ж, поступово, у міру дорослішання дітей, давати їм зрозуміти, що чоловіки все ще перебувають у привілейованому становищі у суспільстві порівняно з жінками. Іноді я бачу, як [мій син] повторює певні [сексистські або токсичні] висловлювання або моделі поведінки, і, звичайно, я пояснюю, що це недобре, тому що щиро вважаю, що у хлопчиків, які стають деспотичними чоловіками, можливо, не було можливості впоратися з власними емоціями, і зрештою вони виявилися настільки відірваними від самих себе, що відтворюють чужу поведінку, навіть не замислюючись”.
❓ Чи вважаєте ви, що ваша робота за останні 20 років сприяла формуванню вашої нинішньої особистої та суспільної позиції?
📝 “Я думаю, що все якраз навпаки [сміється Таіна]. На мою думку, те, у що я завжди вірила, вплинуло на мою кар’єру актриси. Коли я вивчала журналістику, моя дисертація була присвячена блогам про війну в Іраку. Один із блогів, який я аналізувала, писав Салам Пакс, юнак нетрадиційної сексуальної орієнтації, який жив у Багдаді, і чиє місто бомбили. Знаєте, я завжди була дуже допитливою, хотіла говорити про людей, про яких мало говорять, порушувати непрості теми, виносити їх на обговорення. Здається, саме моя журналістська хватка більшою мірою, ніж акторське ремесло, вплинула на те, ким я є сьогодні”.
❓ Чи є персонажі, яких ви хотіли б зіграти, але поки що не зіграли?
📝 “Їх багато! Наприклад, я б із задоволенням зіграла суфражистку чи жінку, яка настільки розчарована у житті, що стає невиправдано жорстокою. Я вважаю, що наступний крок, який мають зробити феміністки, які так довго боролися за свої права і мріяли про рівність, – домогтися визнання в цьому складному, багатогранному, але початково чоловічому світі”.
❓ Поговоримо про зміни не тільки у світі, а й у зовнішності. Ви були блондинкою, брюнеткою, з коротким і довгим волоссям, з чубчиком і без. Чи є зміна іміджу викликом для вас?
📝 “Навпаки! Мені складно довгий час залишатися в тому самому образі [сміється Таіна]. Мені подобається змінюватися, адже бути актрисою – означає завжди мати можливість винаходити себе заново, приносячи у кожний образ щось нове. Всі мої героїні дуже відрізняються одна від одної, як зовні, так і внутрішньо”.
❓ Чи були серед їхніх зовнішніх образів ті, які вам найбільше сподобалися?
📝 “Мені дуже сподобалася зачіска Вероніки [з серіалу Netflix “Доброго ранку, Вероніко”] у 2 та 3 сезонах. Я ніколи раніше не фарбувалася в блондинку, і не припускала, що добре виглядатиму в такому вигляді, але виявилося, що блонд мені личить, і іноді мені знову хочеться стати блондинкою”.
❓ А чи є щось, що ви не хотіли б міняти у своїй зовнішності?
📝 “Ні, я готова до будь-яких змін!”.
❓ Ви ретельно дбаєте про шкіру, чи не так?
📝 “Так, дуже, причому з самого раннього віку. Я завжди застосовувала доглядову косметику, лазерні шліфування, біостимулятори колагену, словом, процедури, які нічого кардинально не змінюють у моїй зовнішності, і стимулюють вироблення колагену. Мені це необхідно, тому що камери вловлюють все: [мімічні зморшки, текстуру шкіри тощо], бачачи те, чого не помічає людське око у повсякденному житті. Як актриса, я завжди розуміла, що якщо піклуватимуся про шкіру з юних років, то в зрілому віці колаген буде більш збереженим, і, думаю, мені вдалося цього досягти. Що стосується домашнього догляду за шкірою, то я використовую багато засобів, спеціально розроблених для моєї шкіри, у тому числі денний та нічний креми. З 20 років я не виходжу надвір без сонцезахисного крему. Я також придбала невеликий пристрій для стимуляції шкіри “Skin Booster”, який мені дуже подобається. Іноді я використовую його для лімфодренажу. Ще я користуюся кремом для очей. Вранці та вечорами я проводжу ритуал догляду за шкірою. Для мене це так звично, як і чищення зубів”.
❓ Що допомагає вам почуватися добре?
📝 “Я зрозуміла, що для мене дуже важливо підтримувати високий рівень ендорфінів. Я маю на увазі навіть не рухливість чи хорошу фізичну форму, а скоріше психічне здоров’я, зниження рівня тривоги. Я з’ясувала, що надзвичайно схильна до занепокоєння і зайнялася боротьбою, щоб виплеснути зайву енергію. Я дуже збудлива, тому енергія, яка не вивільняється, у результаті перетворюється на занепокоєння. А нещодавно я полюбила малювати. Це моє маленьке відкриття. Життя хороше тим, що ти з кожним днем відкриваєш його для себе заново. Я пішла на курси малювання, а крім цього я розписую керамічну плитку для своєї фазенди, і колись я складу там цілу стіну з кахлів азулежу, розписаних мною вручну. Малювання допомагає мені відволіктися від внутрішнього монологу та забути про розсіяність. Я не проходила офіційний тест на СДУГ (синдром дефіциту уваги та гіперактивність, – прим.), але мій психолог, який працює зі мною вже довгий час, сказав, що в мене, він, ймовірно, є, а малювання та ручна праця допомагають мені зосередитися. Це чудово!”.
❓ Які мрії, професійні та особисті, ви ще не здійснили, але хотіли б здійснити?
📝 “Я завжди хотіла стати сценаристкою, бо маю покликання до журналістики. Мені подобалося писати. Я була блогеркою до того, як це стало модним. У 2013 році я мала блог, де писала огляди, хроніки, вірші, але я закинула його, щоб присвятити себе акторській кар’єрі. Зараз я знову повертаюся до написання та створення історій. Я працюю як виконавчий продюсер і сценаристка фільму, в якому збираюся зніматися, а також стала виконавчим продюсером і режисером документального фільму. Отже, мої найближчі професійні мрії пов’язані з роботою по той бік камер. Що стосується особистого життя, то я хотіла б жити в тихому місці, наприклад, на своїй фазенді. Зараз, коли мій син навчається у школі, це складніше здійснити, але я мрію жити на самоті, малювати, читати, творити в оточенні домашніх тварин. Думаю, у всіх колись виникали такі мрії”.
❓ На що шанувальникам вашої творчості чекати від вас наступного року?
📝 “Я працюю над першою версією сценарію фільму, який, можливо, буде готовий наступного року. Я також маю закінчити свій документальний фільм [“Аполло”] до кінця цього року, і випустити його на екрани наступного року. У січні та лютому я, ймовірно, повернуся на театральну сцену зі спектаклем “Вічне сяйво чистого розуму”, а ще на підході серіал “Маяк”, який знімався в Португалії і може вийти на екрани наприкінці року, і повнометражний фільм “Маріана” Пауло Фонтенеля, в котрому я нещодавно знімалася”.
