В інтерв’ю Шай Суеде розповідає, як створював повний нюансів образ Маві, харизматичного лиходія з новели Жоао Емануела Карнейру “Одержимість тобою” і стверджує, що під час інтимної близькості з дружиною, актрисою Лаурою Нейвою, приділяє найбільшу увагу її сексуальному задоволенню, розмірковує про порнографію та чоловічу уяву, а також каже, що ніколи не вважав себе героєм-коханцем.
Актор приходить в редакцію з невеликою валізкою, і, люб’язно привітавши всіх присутніх, запитує, де знаходиться ванна, щоб привести себе в порядок, уклавши волосся і нанесши улюблений парфюм. Коли він повертається, у повітрі відчувається свіжий, сухий аромат, який він визначає як… “запах жеребця”.
💭 “Знаєте, який запах з’являється, коли кінь починає потіти, а в повітрі витає аромат лісу, який трохи віддає гноєм? Я небайдужий до таких ароматів”, – каже він, розповідаючи про свою пристрасть до парфумерії.
Шай запевняє, що Синьозіньо Малта, культовий персонаж Ліми Дуарте з новели “Рокі Святоша”, став його головним натхненням для створення образу Маві, лиходія, який перетягнув на себе всю увагу глядачів новели “Одержимість тобою” і став героєм численних мемів в Інтернеті.
32-річний уродженець Еспіріту-Санту також пояснює, що його справжнє ім’я Рубершай Домінгуш да Роша Фільо з’явилося завдяки винахідливості його діда і зізнається, що батьківство змінило його погляд на світ і розширило його розуміння любові загалом.
За 13 років акторської кар’єри Шай Суеде встиг показати безліч граней свого таланту, граючи, зокрема, і персонажів із сумнівним характером. Але з роллю справжнього лиходія, з тих, кого бразильська публіка так любить ненавидіти, він стикається вперше.
💭 “Це чудова можливість показати свою універсальність як актора. Маві – надзвичайно складний персонаж. Він дивує мене у кожній новій серії. Найдивовижніше в роботі актора – те, що він проживає кілька життів в одному”, – підкреслює Шай, кажучи, що готуючись до цієї ролі, він черпав натхнення в таких персонажах, як Том Ріплі (Метт Деймон) з фільму “Талановитий містер Ріплі” (1999) та Одетті Ройтман (Беатріс Сегал) з оригіналу новели “Все дозволено” (1988).
У новелі Жоао Еммануела Карнейру “Одержимість тобою” кілька ситуацій сприяють тому, що Маві стає людиною, здатною на найстрашніші злочини:
💭 “Він із тих людей, які зазвичай залишаються непоміченими. Я зустрічав кілька таких у своєму житті. Він ніколи нікому не відкривається повністю, талановито бреше та чудово маскується. Маві – шахрай, який отримує те, що хоче, щоб досягти успіху і постійно всіх обманює, він вдає, що він – наймиліша і любляча людина на світі. Він лицемірний”.
❓ Маві у вашому виконанні – щось середнє між психопатом, шахраєм і капризною дитиною, що потребує любові. Як ви знайшли нюанси його темпераменту?
📝 “Відправною точкою для побудови образу Маві стали його стосунки з матір’ю. Те, що мати кинула його ще в дитинстві, завдало йому психологічної травми. Він егоцентричний і скривджений життям соціопат. Слабкості Маві, схожі на поведінку розпещеної дитини, мають ту ж психологічну природу, що і його жорстокість. Його істерики компенсують емоційну порожнечу, яка, немов чорна діра, зяє у душі Маві”.
❓ Непрості стосунки з Маві, біологічною матір’ю Мерсією (Адріана Естевес), відіграли основну роль у формуванні його особистості, чи не так?
📝 “Мерсія відкинула сина. Натомість вона вважала за краще присвятити всю себе своєму начальнику Моліні (Родріго Ломбарді) і його дочці Лумі (Агата Морейра). Маві живе в Ріо, в будинку свого прийомного батька Наума (Анжело Антоніо), який працює швейцаром, а його мати працює економкою у багатому маєтку в Ангра-дус-Рейс. У Маві та Мерсії немає звичних стосунків матері та сина. Коли вони зустрічаються, атмосфера між ними стає холодною, повною натяків і образ, що накопичилися. Із самого початку новели цілком зрозуміло, що Маві – син, якого мати повністю відкидає”.
Це втретє, коли Адріана та Шай знімаються у новелах разом. 2018 року вони грали коханців у “Другому сонці”. У 2019 році стали матір’ю та сином у “Любові матері”.
💭 “У відносинах між нашими персонажами в новелі “Любов матері” було багато любові, але також була надмірна опіка з її боку. В “Одержимості тобою” любов між матір’ю та сином затьмарена образою, дистанцією та розчаруваннями”, – аналізує Шай, який також знімався з Адріаною у новелі “Вавілон” (2015), але тоді вони не перетиналися за сюжетом, оскільки належали до різних акторських ядр.
❓ Ви встигли зіграти сина та коханця Адріани Естевес в інших новелах. Що робить ваше з нею партнерство таким успішним? Чому вона вас вчить?
📝 “Адріана багато чому навчила мене. Ми дружимо ще з часів зйомок “Другого сонця”, дуже любимо один одного, і це надає нашій спільній роботі відчуття близькості. Її манера гри колись вразила мене, мені захотілося вміти так само. Вона дає мені поради, але водночас любить побалакати та випити пива після зйомок. На знімальному майданчику Адріана створює атмосферу, де можливо все. Кожна репетиція – це “привід зробити все наново”, як вона каже. Коли сцена не вдається, вона каже мені: “Принц, давай пограємось”. Це означає, що зараз розпочнеться імпровізація. Вона навчила мене хуліганити та імпровізувати, саме так вдається нам зробити наші спільні сцени яскравими та цікавими”.
❓ Фразочки Маві стають родзинками діалогів за його участю. Які з них були імпровізацією, а які закладені в тексті сценарію?
📝 “У тексті є задуми та натяки, але не самі фрази. Жоао (Емануел Карнейру, сценарист новели “Одержимість тобою”, – прим.) залишив можливість для імпровізації відкритою. Він досить інтелігентний і сприйнятливий, щоб дозволити собі прислухатися до того, що пропонують актори. Актор, який грає в новелі, повинен мати здатність оволодіти своїм персонажем настільки, щоб знати, як цей персонаж реагуватиме в тих чи інших обставинах, які слова використовуватиме”.
❓ Правильно! Саме спонтанність робить акторську гру великою. Але мені казали, що деякі сценаристи бояться, що актори можуть змінювати текст реплік, вказаних у сценарії. Це так?
📝 “Ви натякаєте на Ману Діас (Мануела Діас, сценаристка ремейка новели “Все дозволено”), чи не так? (сміється актор). Мануела – моя подруга. Коли ми вперше зустрілися, вона сказала: “Мені не подобається, що ти змінюєш мій текст”. Я відповів: “Слухай, це довга новела, чого лише не буває…”. А вона у відповідь: “Мій текст не є ідеальним. Так само, як і твоя гра. Але я не заміню тебе на іншого актора”. Відмінна відповідь, чи не так? Як тільки вона зуміла так швидко зреагувати? Ми обидва реготали до упаду. Однак я багато чого змінив, але їй сподобалося, і вона внесла мої придумки до сценарію”.
❓ Ви – великий любитель теленовел. Чи користуєтеся ви можливістю навчатися та надихатися роботами інших акторів?
📝 “Звичайно. Синьозіньо Малта з новели “Рокі Святоша” послужив натхненням для створення образу Маві. Синьозіньо Малта з тих лиходіїв, які можуть вбивати, садити у в’язницю, катувати людей. І все-таки ви дивитеся новелу заради нього. Це найвражаюче, що я коли-небудь бачив у новелі: в одній і тій же сцені йому вдається бути жорстоким, небезпечним, романтичним та інфантильним. Справжній лиходій має бути таким. Моєю метою було досягти чогось подібного. Мені потрібно було залишатися сексуально привабливим, навіть коли мій герой здавався божевільним”.
Озираючись на свій власний досвід, Шай підкреслює, що він завжди мав гармонійні стосунки з батьками, сценаристом і режисером Рубертшаєм да Рошою та журналісткою Ерікою Годой. Хоча зараз між ними велика відстань (його мати живе в Ріо-Гранде-ду-Сул, а батько – у Гоясі), Шай ніколи не забуває про те, чого він навчився у сім’ї.
💭 “Батьки завжди дарували мені багато ласки, турботи та любові, починаючи з самого дитинства і закінчуючи сьогоднішнім днем. Ми намагаємося частіше бувати разом та розмовляємо практично щодня. Найголовніше, чого я навчився у них – це справжній сенс любові. Їм ніколи не треба було говорити мені, як сильно вони люблять мене, щоб я відчув їхню прихильність. Вони давали мені настільки сильне відчуття того, що вони мене люблять, що я абсолютно природно переніс це на взаємини зі своїми дітьми. Це мій спосіб жити”, – каже Шай, у якого 6 братів та сестер.
❓ Ви родом із скромної родини, і з дитинства працювали: спочатку працювали з батьком на виставці живих акул, потім розповідали людям про інопланетян на виставці “Аlien Expo”, наповнювали начинкою шоколадні торти та цукерки бригадейро, які продавала ваша мати. Ви пройшли довгий шлях, перш ніж стали актором.
📝 “У дитинстві я вивчав все про акул, щоб потім розповідати про них. Круто бути 8-річною дитиною, яка знає все про акул. Моя мама робила солодощі, які ми продавали у школі. Точніше, я робив начинку для солодощів, а брат продавав їх. Ось чому мої бригадейро такі смачні. Коли у нас планується вечірка, моя дружина Лаура завжди просить приготувати бригадейро. Я багато чим займався. Була, наприклад, виставка “Alien Expo”, де ми з батьком розповідали факти про інопланетян, але публіці це було не дуже цікаво. Якось під час моєї розповіді про інопланетне життя, мій двоюрідний брат сховався, одягнувши маску інопланетянина, а потім різко вискочив, налякавши мене до смерті, і всі навколо почали сміятися. Пізніше мій батько переодягнув нас у монстрів і створив гурт “Інопланетний виклик”, де я працював до того, як взяв участь у музичному реаліті-шоу “Ідоли”.
❓ Ви – батько 3 дітей: Марії, Жозе та Ани. Який досвід дало вам батьківство?
📝 “Воно відкрило в мені нову, всеосяжну любов. Любов, яка полягає в тому, щоб без роздумів віддати своє життя за когось. Разом з цією любов’ю прийшов цілий світ нових емоцій, можливостей, які я можу використати в тому числі і в роботі. Любов до дітей змінила мене настільки, що я тепер здатний любити людей і свою роботу ще більше. Любов до дітей змінює. Ніщо й ніколи не буде тим самим”.
❓ Лаура народжувала вашого сина Жозе протягом 60 годин, і ви сказали, що цей процес змусив вас поглянути на неї по-іншому, як на супергероїню.
📝 “Я завжди захоплювався Лаурінією. Для мене дружина – еталон краси. Вона складна і проста одночасно. Я завжди був зачарований її внутрішнім світом. Наша перша дочка, Марія, народилася шляхом кесаревого розтину. Чекаючи на Жозе, Лаура сказала: “Я хочу народити природним шляхом, і буду за це боротися”. І народжувала 60 годин. Всі були страшенно виснажені, а Лаура була щаслива, сповнена енергії. Це було неймовірно. Спостерігаючи за цим, я отримав урок, який не змогли б подати всі книги світу і дізнався про те, як багато може жінка – втілення сили, краси та грації. Я впевнений, що виховаю своїх дітей і впораюся з проблемами в міру їх виникнення. Я нічого не загадую і даю своїм дітям те, що, на мою думку, їм потрібно знати зараз. Мені подобається говорити, що бути батьком – моє вічне покликання, а актором – тимчасове. Я мріяв про це з самого дитинства. Я був народжений, щоб стати батьком. Звичайно, в батьківстві є багато труднощів, але моя нинішня реальність набагато краща за ту, про яку я мріяв. Вона перевершує всі очікування. Я уявляв, що бути батьком чудово, і що діти наповнять моє життя величезним змістом, але я ніколи не міг уявити, що це буде настільки масштабним”.
Якщо в “Одержимості тобою” Маві страждав від того, що його зрадила наречена Віола (Габз), то в реальному житті очі актора сяють, коли він говорить про захоплення, яке відчуває по відношенню до дружини Лаури, з якою він уже понад 10 років.
💭 “Вона – моя споріднена душа. Я зрозумів це з того моменту, як ми почали зустрічатись. Її бажання дуже схожі на мої. Ми – найкраща компанія один для одного, найкращі друзі, коханці, батьки Жозе та Марії та ще одного малюка, який нещодавно народився. 10 років, які ми провели разом, дали нам зрозуміти, що ми є частиною один одного”, – аналізує закоханий Шай, який навіть навчився готувати разом зі своєю дружиною. “Я дуже люблю готувати. І роблю це досить добре (сміється актор). Навчився цього у Лаурінії. Коли ми познайомилися, я не готував, але тепер я на кухні набагато частіше, ніж вона, і їй подобається, як я готую”.
❓ У шлюбі, та ще й з 3 дітьми, секс відходить на другий план, і це нормально, чи не так?
📝 “Для кого? (сміється актор). Змудритися можна завжди. Але коли ви готуєтеся до появи дитини, ваші потреби змінюються. Потрібно не форсувати події, дозволити своїм бажанням прийти природним шляхом, не думаючи про те, що потрібно знову зайнятися сексом, і поважаючи тіло, яке щойно пройшло через неймовірний процес народження дитини. Під час вагітності Лаура іноді говорила: “Не чіпляйся до мене, всередині мене зараз створюється селезінка нової людини” або “Що ти робиш? Я створюю серце свого малюка!”. Коли пара так близька, обидва розуміють, коли настав час почати щось робити разом”.
❓ Жінки обмінюються думками на будь-які теми. Чи обговорюють чоловіки, наприклад, секс? Як ви вважаєте, чи є у вашій парі нестача діалогу?
📝 “Мій батько завжди відкрито говорив зі мною про це. У нашій сім’ї ніколи не було табу ні на розмови про секс, ні на розмови про те, що подобається жінкам. Перш за все батько завжди вчив мене поважати межі та бажання жінки. Можливо, саме завдяки своєму вихованню я знайшов друзів, з якими розмови на цю тему не були табу”.
❓ В той же час існує чоловіча уява, вихована на порнографії, стандарти якої дуже далекі від того, що по-справжньому подобається жінкам.
📝 “Цілком згоден. Порнографія зруйнувала здорову сексуальність цілого покоління. Я родом з 1992 року. Широкосмуговий Інтернет з’явився у мене в 2003 році. Моє покоління, мабуть, було першим, хто зіткнувся із порнографією. Вона траплялася нам у мережі постійно. Часто ми завантажували пісню, а до неї додалося порнографічне відео. Порнографія – одна з речей, що псують сексуальне життя людини. Кожен робить зі своїм життям те, що хоче, але я не споживаю порнографії вже багато років”.
❓ Як ви зруйнували образи, створені порно, що не відповідають реальності?
📝 “У мене у свідомості не існувало таких образів, до того ж, я заздалегідь обговорював цю тему з батьком, незважаючи на те, що коли я був підлітком, простіше було вмовити когось продати тобі “Playboy”, і тишком-нишком подивитися його, ніж поговорити з батьками на тему сексу. Порнографія, яка доступна зараз за допомогою мобільних телефонів, легко доступна тим, у кого сексуальне життя ще попереду. Вона знищує сексуальне бажання та фантазії, які могли б бути різноманітнішими, і в результаті призводить до смутку та депресії. Я намагаюся переконати своїх друзів не споживати порнографію. Сексуальний і фізичний контакт може бути набагато осмисленішим, ніж ви думаєте. У нас багато почуттів. Порнографія зводить все до супервеликих планів і нереальних поз”, – розмірковує Шай, який вперше з’явився на великому екрані, коли в 2010 році взяв участь у шоу музичних талантів “Ідоли”, яке тепер уже не існує. Тоді він обійшов понад 45 000 учасників та посів 4 місце у конкурсі.
Наступного року його запросили знятися у новелі “Заколотники”, ремейку аргентинської новели “Заколотний дух”. Згодом, незважаючи на те, що він робив перші кроки у творчій кар’єрі, орієнтуючись на музику, він по-справжньому знайшов себе як актор.
💭 “Іноді я задаюся питанням, багато це чи мало – 15 років кар’єри. Враховуючи, що мені 32 роки, це майже півжиття”.
❓ Спочатку були підліткова новела “Заколотники” та програма “Час Шая” на “MTV”, а потім у вашому житті з’явилася новела “Імперія”, і ви раптом почали сумніватися у своїх професійних здібностях. Вас “врятував” аргентинський тренер з акторської майстерності Едуардо Мілевич. Що він допоміг вам зрозуміти?
📝 “Незадовго до прослуховування в “Імперію” я опинився без роботи. Тоді я ще не вірив, що народжений бути актором і намагався зрозуміти, чи для мене це. Едуардо дивився на мене так, як ніхто інший. Це змусило мене захотіти стати кращим. Адже він цілком міг мені сказати: “Цей хлопець взагалі ніякий”. Він був суворим у своїй критиці, але бачив у мені потенціал. Мені був 21 рік, і я був не впевнений у собі. Одного разу я знімався у своїй сцені, а він зупинив мене і сказав при всіх: “Погляньте на Шая, він такий худий, тендітний, так? У нього не акторська зовнішність”. Я був у шоці. Але він продовжив: “Навіть якщо так, подивіться, яку силу та небезпеку він випромінює, він виглядає гігантом, який може вбити будь-кого в цій кімнаті”. У той момент я подумав: “Бути актором – значить уявляти, що ти гарний і сильний, і ставати таким”. Знімаючись у “Заколотниках” я напрацював деякі прийоми спокусника, і хапався за них, як за милицю. Він говорив: “Стоп! Це не працює, це не сексуально, не сильно, не чуттєво”. Він вчив мене зосереджуватися не так на зовнішніх, але в внутрішніх проявах характеру героя”.
❓ Ви вперто працювали над тим, щоб довести, що ви не просто красень, а герой-коханець. Як це було – опинитися в такому становищі?
📝 “Я завжди вважав себе менш красивим, ніж інші. У школі мене теж ніколи не вважали красенем. У підлітковому віці я був творчим хлопцем, грав на губній гармошці та гітарі, був надто худим і не вмів грати в командні ігри. Я зростав зовсім не як ті хлопці, які все життя були красивими та вважав себе дивним, худим, носатим. До того ж я завжди скептично ставився до ролі серцеїда. Не тому, що мені не подобається цей титул. Мене це ніколи не турбувало, але при цьому я ніколи не вірив у те, що цей ярлик мені підходить, бо не вважав себе гарним. Проте мені потрібно було навчитися спокушати, а не грати в спокусу. Камера зрозуміє коли ви граєте… Вона читає душу людини. Не все, що в думках здається нам вдалим, працює у кадрі. Актори повинні багато відчувати, а камера не завжди відображає те, що вони відчувають. Є певні робочі прийоми. Потрібно знати, як розташуватися в кадрі, щоб за допомогою міміки та мови тіла, змусити публіку відчути почуття, які відчуває ваш герой”.
❓ Необхідність бути завжди мужнім – важкий тягар, покладений на чоловіків світом, в якому панує мачизм. Чи хвилює вас успіх у сексі? Чи траплялося вам схибити в ліжку? Як ви з цим справлялися?
📝 “Це хвилює всіх нас, чи не так? Я хочу, щоб Лаура була щаслива у всіх сенсах, щоб її сексуальне життя було чудовим. Її задоволення – моя головна турбота. Люди плутають статевий акт із виступом Цирка дю Солей, і бояться осоромитись. У мене ніколи не було такої проблеми із моєю дружиною. Невдачі у ліжку пов’язані з нервозністю, невпевненістю у собі. Занепокоєння про те, як отримати і принести задоволення може виявлятися у вигляді тривоги та очікування проблем”.
❓ Ви гетеросексуальний, білий, одружений чоловік, батько, який перебуває в рамках усіх норм, але при цьому публічна особистість, що надихає і жінок, і чоловіків. Якою є ваша роль у процесі зміни поняття про мужність?
📝 “Моя роль у тому, щоб залишатися найкращим чоловіком і батьком. Для мене це важливіше, ніж громадська позиція. Добробут моєї сім’ї набагато важливіший за переживання про те, що інші люди думають про те, який я чоловік чи батько. Я був би радий, якби з роками це позначилося на моєму громадському житті. Я міг би наговорити безліч прекрасних фраз, і люди подумали б, що це чудово, але я не з тих, хто говорить про те, яким треба бути. Я волію бути, а не здаватися. Зараз навколо так багато порожніх слів. Я вважаю, що треба менше говорити та більше робити”.
❓ Ви пресвітеріанін. І вважаєте за краще уточнювати, що ви християнин, а не євангеліст. Як ви вважаєте, чи є упередження проти християн?
📝 “Так, і ми знаємо, що таке упередження існує. Це цілком обґрунтоване упередження, а зовсім не якесь безпідставне, що витало у повітрі і до якого раптом вирішили причепитися. Неоп’ятидесятництво та його недобросовісні представники зіпсували те, що існує вже 500 років. Ті, кого зараз називають євангелістами, – не більше ніж протестанти, які вже давно існують. Серед них є погані та хороші, дріб’язкові та чесні, великодушні та люблячі, шахраї та праведники, як і всі люди, усіх релігій. Але проти них існує упередження, засноване на низці подій за участю людей, яких я вважаю поганими представниками християнської віри”.
❓ Неоп’ятидесятництво широко представлене у політиці. Як ви ставитеся до змішування релігії та політики?
📝 “Це неправильно і з цього ніколи не виходило нічого хорошого. У Палестині першого століття, де народився Ісус, над євреями, що жили там, домінувала Римська імперія. Вона з’явилася кількома століттями раніше і практикувала об’єднання політики і релігії. Адже кесарям потрібно було ідолопоклонство, їм потрібно було приносити жертви Богу. Я вважаю Христа уособленням того світу, де в цьому не буде потреби. Він ніколи не прагнув політичної влади. Я вважаю контрпродуктивними та антихристиянськими спроби привнести релігійний порядок денний у суспільне життя. Час пролетів дуже швидко. У моєму житті відбувалися події, які виходять далеко за межі того, що я міг контролювати. Реальність перевершила мої мрії. Бог був дуже добрий до мене. Звичайно, були важкі моменти, тривоги, розчарування, коли я вимагав від себе більшого, ніж усі інші. Ми хочемо перевершити очікування як власні, так і громадськості. Іноді я стаю жорстоким до себе. Але мені нема на що жалітися. Життя надало мені багато прекрасних сюрпризів”.
